— спосіб кінознімання, за яким в одному кадрі об'єднують об'єкти у формі, русі або взаємодії, відмінних від тих, що реально існували. До К. к. вдаються тоді, коли звичайними способами зняти потрібний кадр неможливо або недоцільно: при зображенні грандіозних споруд, казкових або фантастич. сюжетів, катастроф, різних трюків, пов'язаних з ризиком для життя акторів. Крім того, способом К. к. створюють написи (титри) і монтажні переходи у кінофільмі (напр., поступовим витисненням одного монтажного кадру іншим). При К. к. використовують: зворотне кінознімання (зі зміною напряму руху у кадрі, напр. зіткнення машин показують, ставлячи їх у положення таких, що зіткнулися, після чого вони роз'їжджаються), сповільнене кінознімання, прискорене кінознімання. Застосовують також кінознімання з зупинкою (прийом "стоп", або "стоп-кадр"), яке дає змогу показати, напр., миттєву появу або зникнення актора, і кінознімання зображення частинами за допомогою масок — каше і контрмасок —контркаше. Розрізняють К. к. із застосуванням зменшених макетів і моделей (див. Макетне кінознімання), з використанням об'єктів, різних за масштабом і розміщених на різній віддалі (див. Перспективного суміщення метод), із заміною частини натури, що знімається, або декорації малюнком. Використовують також кінознімання на фоні просвічуваного (див. Рирпроекції метод) або відбивного (див. Фронтпроекції метод) екрана (див. також Проекційних суміщень метод). Поширені методи "блукаючої маски". За одним з них акторську сцену знімають на спец. фоні водночас на дві кіноплівки — звичайну (негативну) і маскову. На масковій плівці одержують непрозорий силует (маску) акторської сцени, на звичайній — приховане негативне зображення (без фону). Потім проявлену маскову плівку накладають на непроявлену негативну, точно суміщуючи силуетне та негативне зображення, після чого починають знімати або вдруковувати потрібний фон. Розроблено метод К. к. з використанням електронного пристрою, в який надходять відеосигнали (напр., від двох відеомагнітофонів) зображення акторської сцени та фону. Суміщене в цьому пристрої комбіноване зображення відтворюється на екрані кінескопа, з якого його знімають на кіноплівку. Для К. к. застосовують звичайне або спец. кінотех. устаткування (див. Кінотехніка). К. к. розширює творчі можливості працівників кінематографії, прискорює та спрощує виробн. кінофільмів.
І. М. Пономарьов.
