Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow гоо-госс arrow ГОСПОДАРСЬКИЙ МЕХАНІЗМ
   

ГОСПОДАРСЬКИЙ МЕХАНІЗМ

-система зв'язків і відносин та властивих їм економічних форм функціонування і розвитку господарства. Кожний спосіб виробництва зумовлює відповідний йому Г. м. В умовах капіталізму приватна власність на засоби виробництва породжує конкуренцію та анархію виробництва, перетворює товарну форму зв'язку на загальну і всеохоплюючу, визначає стихійно-ринковий характер функціонування капіталістичної економіки, зумовлює неминучість безробіття, екон. криз тощо. За соціалізму Г. м. являє собою таку систему зв'язків і відносин, яка створює безпосередньо сусп. організацію виробництва, забезпечує планомірний розвиток економіки, централізоване управління єдиним народногосподарським комплексом СРСР на основі свідомого використання економічних законів. Панування сусп. власності на засоби виробн. породжує єдність корінних екон. інтересів трудящих, єдність мети і дій, а отже, планомірність сусп. виробн. в інтересах усього суспільства і кожного його члена (див. Економічна політика). Ця принципово нова форма екон. зв'язків виражає безпосередньо сусп. регулювання виробн., при якому організатором діяльності людей по створенню матеріальних благ виступає суспільство в особі соціалістичної д-ви. На першій фазі комуністич. способу виробн. його усуспільнення характеризується істотними відмінностями в рівні усуспільнення держ. і колг.-кооперат. секторів вироби., в ступені зрілості безпосередньо сусп. характеру праці, що виявляється в істотних відмінностях між пром. і с.-г., розумовою і фіз. працею, в особливостях держ. і колгоспно-кооперативного секторів економіки. Все це визначає екон. структуру й організацію сусп. вироби., яка органічно поєднує загальнонар. усуспільнення з відносною екон. відокремленістю підприємств у межах загальнонар. (державної) власності, безпосередньо сусп. планомірне регулювання економіки як гол. екон. метод управління соціалістичним г-вом (а отже, і осн. зміст госп.-організаторської функції соціалістичної д-ви) з використанням планомірно організованих товарно-грош. відносин. Г. м. не є сталим, незмінним. Розвиток продуктивних сил і виробничих відносин зумовлює вдосконалення механізму соціалістичного господарювання. Підвищення рівня усуспільнення виробн. визначає зростання ролі й значення безпосередньо сусп. зв'язків, зміну меж відносної екон. відокремленості, opг. структури сусп. виробн., методів і форм господарювання, що вимагає поліпшення структури управління, планування й стимулювання (див. Економічні реформи). В матеріалах XXIV і XXV з'їздів КПРС та наступних пленумів ЦК партії розкрито особливості економіки розвинутого соціалістичного суспільства, далі розвинуто теорію і практику соціалістичного господарювання, розроблено зміст категорії Г. м., його структуру і закономірності розвитку на сучас. етапі. XXV з'їзд КПРС розробив єдину систему заходів по вдосконаленню Г. м., що охоплює осн. його ланки. Йдеться, насамперед, про поліпшення планування, піднесення його на рівень, який би забезпечував успішне розв'язання істор. завдання, а саме: органічне з'єднання досягнень НТР з перевагами соціалістич. системи господарювання, концентрацію сил і ресурсів на виконанні найважливіших загально держ. програм, раціональне поєднання галузевого і тер. розвитку, перспективних і поточних проблем, забезпечення збалансованості економіки. Управлінська і, насамперед, планова діяльність спрямовується на кінцеві нар.-госп. результати. Другим напрямом роботи щодо вдосконалення Г. м. є поліпшення використання екон. стимулів і важелів: господарського розрахунку, прибутку, ціни, премій. Це досягається дальшим вдосконаленням всієї системи показників, які лежать в основі оцінки діяльності м-в, об'єднань і підприємств, і перш за все показників ефективності і якості їх роботи (див. Економічна робота на підприємстві). Ці показники якнайкраще поєднують інтереси працівника з інтересами підприємства, підпорядковують їх загальнодерж. інтересам , заохочують до взяття і виконання напружених планів, дають змогу економити ресурси й водночас швидше освоювати нові види виробів, випускати продукцію високої якості й потрібного суспільству асортименту (див. Економічне стимулювання соціалістичного виробництва). Цьому сприяє дійова система матеріального і морального стимулювання в поєднанні з суворими санкціями за порушення планової й договірної дисципліни (див. Економічна від повідальність).

Третій напрям полягає в удосконаленні організаційної структури і методів управління шляхом створення виробничих об'єднань у пром-сті, міжгосп. об'єднань і комплексів у с. г., підвищенні ефективності їхньої роботи. Всі напрями роботи щодо вдосконалення Г. м. базуються на все бічному використанні принципу демократичного централізму Вдосконалення Г. м., приведення його у відповідність з новими масштабами та рівнем зрілості еко номіки - одна з найважливіших передумов реалізації переваг розвинутого соціалізму, успішного просування країни по шляху будівництва комуністич. суспільства

Літ.: Ленін В. І. Повне зібрання творів: т. 36. Чергові завдання Радянської влади: т. 42. Про єдиний господарський план; Програма Комуністичної партії Радянського Союзу. К., 1977; Матеріали XXIV з'їзду КПРС. К., 1972; Матеріали XXV з'їзду КПРС. К., 1977; Абалкин Л. И. Хозяйственный механизм развитого социалистического общества. М., 1973; Совершенствование хозяйственного механизма. М.. 1976.

А. А. Чухно.

 

Схожі за змістом слова та фрази