- метод господарювання, який застосовують у процесі використання засобів в-ва і роб. сили, привласнення й розпорядження одержаним доходом. Передбачає досягнення такого співвідношення між витратами і результатами господарювання, коли за рахунок отриманого прибутку розширюються засоби в-ва, роб. сила, виконуються прийняті договірні зобов'язання.
Сутність Г. р. розкривається в його осн. принципах: а) самоокупність або покриття витрат за рахунок власних доходів від реалізації товарів і послуг; б) рентабельність усіх ланок підприємства (цехів, дільниць, бригад тощо), тобто перевищення доходів над витратами; в) матеріальна заінтересованість труд, колективів і окр. працівників у результатах діяльності; г) матеріальна відповідальність колективу за незадовільну роботу, невиконання договірних зобов'язань. Найважливішим принципом Г. р. є самофінансування, тобто здійснення підприємством розширеного відтворення за рахунок чистого прибутку, без бюджетних асигнувань. Джерелами самофінансування є також амортизац. відрахування, банк, кредити. Г. р. поширюється на взаємовідносини між підприємствами і вищими органами управління (м-вами, відомствами і д-вою у цілому) й реалізується через держ. замовлення, контракти, ставки банк, відсотка тощо. А. Й. Міллер.
