Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow гоо-госс arrow ГОСПОДАРСЬКИЙ РОЗРАХУНОК
   

ГОСПОДАРСЬКИЙ РОЗРАХУНОК

- метод соціалістичного господарювання. За допомогою Г. р. підприємства, виробничі об'єднання порівнюють витрати на виробн. з його результатами у грош. формі, покривають ці витрати й створюють потрібні нагромадження за рахунок своїх доходів від реалізації продукції. У Г. р. проявляються виробничі відносини соціалізму. Як екон. категорія Г. р. відображає відносини між двою і підприємствами та виробничими об'єднаннями, підприємств між собою, між підприємствами та їхніми працівниками. В цих відносинах проявляється система економічних інтересів за соціалізму, що характеризується поєднанням сусп. інтересів з колективними та особистими. Г. р. тісно пов'язаний з товарно-грош. відносинами. За умов Г. р. одна частина новоствореної вартості надходить д-ві, друга, розмір якої перебуває в певній, планомірно визначеній залежності від результатів виробничо-госп. діяльності підприємств, залишається в їхньому розпорядженні для винагороди за працю відповідно до її кількості га якості, поліпшення житл.-побутових і соціально-культур. умов працівників, розширення і вдосконалення вироби. Г. р. є одним із засобів використання дії економічних законів соціалізму, зокрема планомірного, пропорційного розвитку народного господарства закону, вартості закону тощо. В СРСР на всіх етапах комуністичного будівництва Г. р. відігравав значну роль у досягненні тих величезних успіхів у розвитку нар. г-ва, які здобуто за роки Рад. влади. Г. р. вперше в Рад. Союзі почали застосовувати з 1922 в держ. пром-сті.

З розвитком соціалістичного виробн. в організації Г. р. відбувалися значні зміни. В умовах нової економічної політики він мав комерційний характер. Госпрозрахунковою одиницею були об'єднання підприємств - трести, яким надавалося право реалізовувати значну частину продукції; та купувати сировину, матеріали тощо на ринку за цінами, що складалися там, для одержання прибутку. Г. р. розвивався в напрямі посилення в ньому планового начала. Великі зміни в його організації сталися на поч. 30-х pp. Згідно з постановою ЦК ВКП(б) від 5.ХІІ 1929 "Про реорганізацію управління промисловістю" осн. ланкою виробн. і госпрозрахунковою одиницею стало окреме підприємство, почато застосування внутрізаводського Г. р. Кредитною реформою 1930-32 ліквідовано комерційний кредит і запроваджено порядок розрахунків між підприємствами через Держбанк СРСР, а також впорядковано формування на підприємствах власних і позичкових коштів. Зміцненню Г. р. сприяло й надання підприємствам 1936 права створювати за рахунок прибутку фонд директора. В післявоєнні роки важливе значення для дальшого розвитку Г. р. мали заходи щодо посилення контролю за діяльністю підприємств з боку Держбанку СРСР, підвищення ролі кредиту в розвитку вироби., а також розширення госп. самостійності підприємств і прав директорів, майстрів, начальників виробничих дільниць, що були здійснені 1954-55, тощо. Вжито ряд заходів і для зміцнення Г. р. у колгоспах і радгоспах.

Значні зміни в організації Г. р. сталися в процесі здійснення економічної реформи (1965). Відповідно до постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про деякі заходи по дальшому вдосконаленню управління промисловістю", прийнятої в березні 1973, було взято курс на укрупнення підприємств, створення виробничих об'єднань. Осн. (первинною) ланкою виробн. і госпрозрахунковою одиницею стали виробничі об'єднання і великі підприємства.

Г. р. поширюється на середню ланку вироби. - загальносоюзні й респ. пром. об'єднання. Особливо зросла потреба в дальшому вдосконаленні Г. р. в умовах розвинутого соціалістичного суспільства, коли виробн. досягло величезних масштабів і відбувається перехід до переважно інтенсивного його розвитку. Важливі завдання щодо поліпшення Г. р. поставлені в рішеннях XXV з'їзду КПРС, у яких передбачено дальше вдосконалення системи якісних показників господарювання, оцінки виробничо-госп. діяльності підприємств, екон. стимулювання, зростання ефективності виробн., підвищення якості тощо. Г. р. грунтується на певних організаційних принципах. Одним з них є поєднання централізованого планового керівництва виробничими об'єднаннями і підприємствами з боку д-ви з їхньою певною госп. самостійністю. В його основі лежить ленінський принцип демократичного централізму в управлінні нар. г-вом. Гол. напрями виробничо-госп. діяльності об'єднань і підприємств визначаються держ. планами. До них доводяться тільки осн. показники плану, кількість яких у процесі здійснення реформи скорочена. Підприємства самостійно визначають шляхи й засоби виконання завдань держ. плану. Кожному госпрозрахунковому підприємству, виробничому об'єднанню надаються права юридичної особи. Важливим в організації Г. р. є також принцип самоокупності й рентабельності. Саме цей принцип відрізняє госпрозрахункове підприємство від негоспрозра-хункового (тобто такого, що утримується за рахунок держ. бюджету). Доходи, за рахунок яких покриваються витрати на виробн. продукції й утворюються нагромадження, підприємства й виробничі об'єднання одержують від реалізації продукції за цінами, що утворюються не стихійно, а в плановому порядку. Неодмінним принципом Г. р. є матеріальна заінтересованість підприємств і об'єднань та їхніх працівників у результатах виробничо-господарської діяльності. Вона забезпечується доходами підприємств, що залежать від результатів їхньої роботи, а також відповідною винагородою праці, зокрема застосуванням різних видів преміювання. В забезпеченні матеріальної заінтересованості працівників важливу роль відіграє фонд заробітної плати й відповідні системи розподілу прибутку. Значна частина прибутку залишається у підприємств і виробничих об'єднань. За рахунок цієї частини прибутку створюють фонд матеріального заохочення, фонд соціально-культурних заходів і житлового будівництва, а такожі фонд розвитку виробництва та ін. Щоб підвищити заінтересованість підприємств в ефективному використанні виробничих фондів, введено плату за фонди. З принципом матеріальної заінтересованості тісно пов'язаний принцип матеріальної відповідальності за результати виробничо-госп. діяльності. В умовах Г. р. при невиконанні планів випуску і поставок продукції згідно з договорами зменшуються доходи підприємств і виробничих об'єднань, і до них застосовують фінанс. санкції (штрафи, пені тощо). Одним з принципів Г. р. е контроль карбованцем, який полягає в тому, що через грош. форми контролю виявляється якість роботи підприємств і об'єднань, здійснюється вплив на їхню виробничо-госп. діяльність. Контроль карбованцем проводять банки і держ. органи, що керують підприємствами і виробничими об'єднаннями. Складовою частиною Г. р. підприємств є внутрізаводський Г р. За його допомогою осн. принципи Г. р. використовуються в діяльності різних підрозділів підприємств з деякими обмеженнями і особливостями реалізації. У виробничих об'єднаннях порядок використання принципів Г. р., властивий внутрізаводському Г. р. . поширюється й на підприємства, які входять до складу їх і не мають права юрид. особи. Осн. принципи Г. р. є загальними для всього нар. г-ва. Але є деякі відмінності реалізації їх в окремих галузях вироби., зумовлені галузевими особливостями.

Літ.: Ленін В. І. Повне зібрання творів: т. 36. Чергові завдання Радянської влади: т. 44. До четвертих роковин Жовтневої революції.- Проект тез.- Про роль і завдання профспілок в умовах нової економічної політики: Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам, т. 1-11. М., 1967 - 77; Матеріали XXV з'їзду КПРС. К., 1977; Брежнєв Л. І. Про основні питання економічної політики КПРС на сучасному етапі, т. 1 - 2. K., 1975; Абалкин Л. И. Хозяйственньй механизм развитого социалистического общества. М., 1973; Бунич П. Г. Хозяйственньш расчет и эффективность производства. М., 1974; Шокун В. К. Господарський розрахунок на промисловому підприємстві. К., 1974.

О. К. Агафонов.

 

Схожі за змістом слова та фрази