(УНР) у Львові — громад.-політ, інституція Галичини, що діяла в 1941—42. Виникла з Ради сеньйорів, утвореної у складі 16 осіб у Львові 6.УІІ 1941 за ініціативою ОУН(б). 30.УІІ 1941 Рада сеньйорів перетворилася на УНР як перехідний координуючий центр укр. нації у Зх. Україні до часу відновлення держ. незалежності України. Нім. окупаційний режим санкціонував діяльність УНР. Головою УНР був К. Левицький, почесним президентом — митрополит УГКЦ Андрей Шептицький (очолив УНР після смерті К. Левицького в лист. 1941). 31.VII 1941 УНР утворила викон. орган — Генеральний секретаріат. Рада координувала діяльність Укр. крайового комітету, сприяла відновленню укр. шкіл тощо. Окр. дії УНР свідчили про її незгоду із заходами окупай, властей. Це виявилося, зокрема, у кількох зверненнях УНР до вищого керівництва нацист. Німеччини, в яких обстоювалась ідея укр. державності, що викликало невдоволення нім. властей. На поч. 1942 УНР припинила своє існування.
Літ.: Косик В. Україна і Німеччина у Другій світ, війні. Париж-Н.-Й.-Л„ 1993; Кульчицький В. С, Тищик Б. Й. Історія держави і права України. К., 2001.
В. А. Чехович.
