— суспільно небезпечні діяння, що посягають на особисту власність громадян. Відповідно до Конституції СРСР (ст. 13) особиста власність громадян охороняється Рад. д-вою. 3. проти о. в. г. у кримінальних кодексах союзних республік виділено в окрему главу (в УРСР — гл. V КК УРСР). Поділяються на дві групи. До першої входять діяння, що полягають у заволодінні чужим майном шляхом крадіжки, грабежу, розбою, шахрайства, вимагательства; до другої — умисне знищення або пошкодження особистого майна громадян, вчинене, наприклад, з хуліганських мотивів, помсти. Статті, що передбачають відповідальність за окремі види 3. проти о. в. г., застосовуються також у випадках вчинення злочинів проти власності об'єднань, що не є соціалістичними орг-ціями (власність церк. орг-цій, іноземних туристичних орг-цій тощо) і майно яких перебуває на території УРСР (ст. 146 КК УРСР). За 3. проти о. в. г. передбачено такі покарання: позбавлення волі, виправні роботи.
штраф тощо і як додаткові — вислання, конфіскація майна.
