- один з принципів земельного права України. Сутність його полягає у тому, що землі, придатні для потреб с. г., повинні надаватися насамперед для сільськогосп. використання. Визначення земель, придатних для потреб с. г., здійснюється на основі даних державного земельного кадастру. Для буд-ва пром. підприємств, об'єктів житл.-комунал. г-ва, залізнич. і автомоб. доріг, ліній електропередач і зв'язку, магістрал. трубопроводів, а також для ін. потреб, не пов'язаних з сільськогосп. в-вом, надаються переважно несільськогосп. угіддя або сільськогосп. угіддя гіршої якості (ст. 23 ЗК України). Принцип П. з. с. п. враховується при визначенні цільового призначення земель. Порушення вимог цього принципу тягне за собою відповідальність винних осіб за порушення земельного зак-ва (ст. 210, 211 ЗК). А за виведення земель із сільськогосп. обороту передбачено кримінальну відповідальність за ст. 254 КК
України.
П. Ф. Кулинич, Ю. С. Шемшученко.
