— нормативний акт, в якому конкретизовано положення Конституції СРСР стосовно громадянства радянського, визначено, зокрема, підстави його на буття, втрати та поновлення. Прийнятий Верховною Радою СРСР 1.ХІІ 1978. Зберігаючи ряд положень закону 1938 про громадянство СРСР, цей закон вводить значну кількість нових норм.

