— основне експлуатаційне підприємство залізничного транспорту, яке організовує перевезення пасажирів, багажу і вантажів; лінійний підрозділ залізниці. До осн. споруд і пристроїв 3. с. належать: розгалужені рейкові колії, залізничні вокзали, службово-тех. будинки, платформи (пасажирські й вантажні, в т. ч. апарелі); склади, вантажно-розвантажувальні майданчики й засоби механізації робіт (напр., крани різних типів, автокари, електрокари); пішохідні містки й тунелі; гірки сортувальні, пристрої для тех. обслуговування локомотивів і вагонів (на великих станціях — локомотивні й вагонні депо); пристрої станційної залізничної сигналізації, блокування і зв'язку (див. Автоблокування колійне, Автодиспетчер, Диспетчерська централізація). Розрізняють 3. с. пасажирські, вантажні, сортувальні; вузлові (до яких примикають три і більше залізничних ліній, див. Залізничний вузол), дільничні й проміжні (між вузловими й дільничними). За обсягом і складністю операцій вони бувають позакласні (з великим обсягом операцій та високим рівнем тех. обладнання) і 1—5 класів. В УРСР найбільшими пасажирськими 3. с. є Харків, Київ, Дніпропетровськ; сортувальними — Основа, Ясинувата, Дарниця, Нижньодніпровськвузол; вантажними 3. с.— Жданов, Дніпродзержинськ, Чоп та ін. Див. також Залізнична колія.
Е. В. Блинников.
