— установа, яка провадить регулярні спостереження за станом атмосфери. На М. с. за допомогою спец. приладів у визначені строки (через 1—3—6 год) за єдиною методикою і встановленою програмою здійснюють вимірювання значень метеорологічних елементів, визначають осн. характеристики атм. явищ. На буях у відкритому морі та в ненаселених районах встановлюють автом. М. с. Одержані на М. с. дані кодують і надсилають до метеорологічних центрів. Частина М. с, крім стандартних, провадить і агрометеорологічні спостереження, визначає інтенсивність сонячної радіації тощо. Дані спостережень використовують для складання прогнозів погоди, вивчення клімату та його змін, безпосереднього забезпечення різних організацій даними про погоду. У Рад. Союзі осн. мережа М. с. підпорядкована Держ. к-ту СРСР по гідрометеорології і контролю природного середовища. Перші М. с. створено у 18 ст. Перші метеорологічні спостереження в Росії провадилися 1726 у Петербурзі. На тер. України М. с. (спочатку аматорські) працювали у Києві з 1812, Одесі — 1821, Полтаві — 1824. У
1980 на Україні налічувалось бл. 200 метеорологічних станцій.
М. Б. Барабаш.
