Людвік (25.ХІ 1895, Грознетін, Чехія — 20.IX 1979, Прага) — державний, політичний і військовий діяч ЧССР, генерал армії (1945), тричі Герой ЧССР (1965, 1970, 1975), Герой Рад. Союзу (1965). Член Компартії Чехословаччини (КПЧ) з 1948. Н. в селянській сім'ї. Учасник 1-ї світової війни. Перебуваючи в австро-угор. армії, перейшов на бік Росії. В 1916 вступив до чехословацького легіону, що формувався в Росії. Після повернення в Чехословаччину з 1920 — кадровий офіцер чехословацької армії. Закінчив військ. академію в Празі. В 1931—34 — викладач військ. академії. В роки нім.-фашист. окупації Чехословаччини С.— один з організаторів підпільної антифашист. боротьби. В 1939 С. переїхав до СРСР. Під час Великої Вітчизн. війни 1941—45 С. відіграв значну роль у формуванні чехословац. військ. частин на території СРСР. В 1943 під командуванням С. 1-й Чехословацький окремий піхотний батальйон патріотів-інтернаціоналістів узяв участь у бою проти нім.-фашист. військ побл. Соколового. Того самого року очолив Перши Чехословацьку окрему бригаду в СРСР (брала участь у визволенні Києва, билася під Білою Церквою, Жашковом), пізніше — 1-й Чехословац. армійський корпус в СРСР. У 1945—50 — міністр нац. оборони. В 1955—59 — нач. Військ. академії ім. К. Готвальда. В 1968—75 — президент ЧССР. З 1968 — член Президії ЦК КПЧ. З 1948 — депутат Нац. зборів. Нагороджений 2 орденами Леніна, орденами Жовтневої Революції, Суворова 1-го і 2-го ступенів, чехословацькими орденами. Міжнар. Ленінська премія "За зміцнення миру між народами", 1970.
