- невикористані можливості підвищення економічної ефективності соціалістичного виробництва за рахунок кращого використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів виробничих об'єднань, підприємств, цехів і дільниць. В. р. утворюються внаслідок нерівномірного розвитку окремих підрозділів підприємств; неможливості в деяких випадках одночасної комплексної автоматизації всіх ланок виробн.; невичерпних можливостей впровадження нової техніки і прогресивної технології; невикористаних можливостей удосконалення управління виробництвом. За змістом резерви бувають трудові, сировинні, технологічні, енергетичні, використання виробничих потужностей, підвищення якості продукції, зменшення виробничих запасів та скорочення тривалості виробничого циклу. В. р. поділяють також на поточні резерви, що їх використовують у найближчий плановий період, та перспективні, використання яких пов'язане з тривалішим часом і капітальними вкладеннями. Використання В. р. має велике нар.-госп. значення, воно сприяє зростанню продуктивності праці, зниженню собівартості продукції та поліпшенню її якості, підвищенню рентабельності та збільшенню прибутків виробн. Виявляють В. р. шляхом аналізу всіх чинників виробництва з застосуванням сучас. статистичних та економіко-матем. методів і моделей. Для цього вивчають витрати робочого часу, ефективність існуючих форм поділу і кооперування праці, професійно-кваліфікаційний склад працівників, ефективність методів матеріального і морального стимулювання праці, використання виробничих фондів, сировинних та енерг. ресурсів, прогресивність застосовуваної технології та показники якості продукції. Використання внутрівиробничих резервів передбачається планом, зокрема планом впроваджування нової техніки та вдосконалювання організації виробн. і праці.
Найголовнішими умовами виявлення і ефективного використання існуючих резервів є послідовне й повне використання досягнень науково-технічної революції, поєднання цих досягнень з перевагами соціалістичного способу виробн., боротьба з різного роду втратами на виробн., удосконалення організації виробн., поліпшення управління виробничо-госп. діяльністю підприємств, залучення до процесу управління широких мас трудящих.
В. М. Канюк.
