- об'єднання двох або більше держав з метою спільних дій у розв'язанні політ.,
екон. чи воєнних завдань. Задовго до 1-ї світ, війни 1914—18 виник Троїстий союз (1882), а згодом - Антанта (1904-07); перед 2-ю світ, війною був створений блок фашист, держав під назвою «Антикомінтернівський пакт» (1936), якому протистояла Антигітлерівська коаліція, що діяла під час війни. У післявоєнний період в умовах загострення суперечностей між двома світ, системами виникли нові В.-п. с. — насамперед Організація Варшавського Договору (ОВД, у 1955) — об'єднання європ. соц. країн, яке протистояло ряду воєнно-політ. угруповань капіталіст, країн: НАТО (з 1949), АНЗЮС (з 1952), СЕАТО (з 1954), СЕНТО (з 1955), АЗПАК (з 1966), АСЕАН (з 1967), АНЗЮК
(з 1971) та ін. З розпадом країн т. з. соціалістичної співдружності, докорінними змінами у со-ціально-політ. орієнтаціях постсоц. країн ОВД припинила своє існування (1989). Ще раніше розпалися деякі інші В.-п. с, зокрема СЕАТО (в 1977), СЕНТО (в 1979). Окр. союзи внесли відповідні корективи у свою воєнну доктрину. НАТО, напр., з 1996 реалізує програму «Партнерство заради миру», в якій бере участь і Україна.
|
