- міжнародні багатосторонні угоди про закони і звичаї війни, права і обов'язки нейтральних держав, порядок мирного розв'язання міжнародних спорів. Розроблені і прийняті на міжнар. "конференціях миру" в Гаазі 1899 і 1907. В скликанні й проведенні першої з них (взяли участь 27 д-в) важлива роль належала Росії. Так, преамбула однієї з конвенцій (прийнято три) закріпила спрямоване на обмеження сваволі в засобах і методах війни положення, запропоноване рос. делегатом проф. Ф. Мартенсом, відоме як "декларація Мартенса". У 1907 (взяли участь 44 д-ви) прийнято 13 конвенцій, а також кілька декларацій. Г. к. визнала більшість д-в світу. Додержання Г. к. є обов'язковим за сучас. міжнародним правом, а порушення - одним із злочинів проти людства. В 1955 уряд СРСР, а 1962 уряд УРСР заявили про визнання ратифікованих урядом дореволюц. Росії Г. к. у тій мірі, в якій вони не суперечать Статутові ООН, і якщо вони не замінені ін. міжнар. угодами, учасниками яких є СРСР і УРСР. Див. також Гуманітарне право.
H. М. Ульянова.
