— масова добровільна організація трудящих СРСР, що існувала 1925—47 і проводила антирелігійну пропаганду. Велику роль у сформуванні С. в. б. відіграла газета "Безбожник" (1922— 41). Актив газети 1924 засн. "Товариство друзів газети „Безбожник"". На 1-му з'їзді цього товариства було створено Спілку безвірників, яка 1929 дістала назву С. в. б. Центр. раду С. в. б. очолював о. М. Ярославський. С. в. б. пропагувала природничонаук. та атеїстичні знання, проводила індивід. роботу з віруючими, готувала кадри пропагандистів і агітаторів-атеїстів, випускала наук. і наук.-популярну л-ру, а також ряд періодичних видань мовами народів СРСР. На Україні видавалися газ. "Войовничий безвірник" та журн. "Безвірник". С. в. б. СРСР входила до складу міжнар. орг-ції — Інтернаціоналу пролет. вільнодумців, а пізніше — до Всесвітнього союзу вільнодумців. У 1947 припинила існування у зв'язку з переданням функцій наук.-атеїстичної пропаганди Т-ву для поширення політ. та наук. знань (з 1963 — т-во "Знання").
|
