— у сх. частині Житомирської обл. УРСР. Утворений 1937. Площа 1,5 тис. км3. Нас. 58,9 тис. чол. (1980). У районі — 106 населених пунктів, підпорядкованих міській, селищній і 22 сільс. Радам нар. депутатів. Центр — м. Малин. М. р. розташований у межах Поліської низовини. Корисні копалини: граніти, глини, піски, ільменіт. Річки — Тетерів (на пд.-сх. межі району), Кам'янка, Ірша з прит. Тростяниця і Візня (усі—бас. Дніпра). Грунти піщані, супіщані, дерново-підзолисті. Лежить у зоні мішаних лісів. Ліси (сосна, ялина, дуб, граб, осика, береза, вільха, ясен) займають бл. 51 тис. га. Найбільші підприємства: Малинська паперова фабрика імені 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, малинські дослідно-експериментальний та маслосироробний з-ди, комбінат нерудних буд. матеріалів, меблева та швейна ф-ки. Комбінат побутового обслуговування (Малин) та будинок побуту. С. г. району спеціалізується на виробн. яловичини і молока, вирощуванні картоплі, льону, насіння овочевих культур. Площа с.-г. угідь 1979 становила 78,6 тис. га, у т. ч. орні землі — 60,2 тис. га. У М. р.— 9 колгоспів, 2 радгоспи, Поліська дослідна станція (с. Федорівка), рай сільгосптехніка з 2 виробничими відділеннями. Залізничні станції: Малин, Головки, Чоповичі, Пенизевичі. Автошляхів — 479 км, у т. ч. з твердим покриттям — 413 км. У районі — 48 заг.-осв., музична та спорт. школи, лісотехнікум, сільс. профес.-тех. уч-ще; 57 лік. закладів, у т. ч. 6 лікарень. 16 будинків культури, 55 клубів, кінотеатр, 51 кіноустановка, 56 6-к, музей революц., бойової і трудової слави. У смт Чоповичах народився укр. рад. художник С. А. Кириченко. У районі видається газ. "Прапор Жовтня" (з 1931).
Л. Б. Корейба.
