—у сх. частині Дніпроп. обл. УРСР. Утворений 1923. Площа 2,4 тис. км2. Нас. 56,3 тис. чол. (1981). У районі — 96 населених пунктів, підпорядкованих селищній і 16 сільс. Радам нар. депутатів. Центр — м. Павлоград. Поверхня району — в основному хвиляста рівнина, яка поступово підвищується на Пн. і переходить у Приорільське плато. Осн. корисна копалина — кам. вугілля. Річки: Самара з прит. Вовчою і Терцівкою та Оріль (усі бас. Дніпра). На Пн. району проходить траса Дніпро — Донбас каналу. Грунти переважно чорноземні. Розташований у степовій зоні. В межах району — держ. заказники Волошанська Дача та Булахівський лиман. Осн. пром. і культур. центр району — місто обл. підпорядкування Павлоград. У районі — видобування кам'яного вугілля, підприємства харч. пром-сті. 2 будинки побуту. Землеробство зернового, тваринництво мол.-м'ясного напрямів. Площа с.-г. угідь 1980 становила 189,2 тис. га, у т. ч. орні землі — 154,9 тис. га. Гол. культури: озима пшениця, кукурудза, соняшник, цукр. буряки, коноплі, кормові. У П. р.— 18 колгоспів, 6 радгоспів, рай сільгосптехніка з 2 виробничими відділеннями, рай сільгоспхімія. Залізничні станції: Варварівка, Ароматна, Павлоград І, Павлоград II, Богуславська, Межирічі, Мінеральна. Автомоб. шляхів — 432 км, у т. ч. з твердим покриттям — 354 км. У районі — 45 заг.-осв. шкіл: 82 лік. заклади, у т. ч. 10 лікарень. 45 будинків культури і клубів, 65 кіноустановок, 39 б-к, істор.-краєзнавчий музей у с. Межирічі. У с. В'язівку П. р. народився укр. рад. письменник І. У. Кириленко, у с. Благодатному — укр. рад. філософ В. І. Куценко. У районі видається газ. "Світло Жовтня" (з 1920).
В. М. Молодан.
|
