- акт Ради нар. комісарів РСФРР, підписаний В. І. Леніним і Л. Д. Грецьким. У ньому РНК РСФРР, з одного боку, декларативно підтверджувала право на самовизначення за всіма націями, на відокремлення їх від Росії, визнавала ці права за УНР, виявляла готовність встановити з Україною зв'язки на федерат, засадах. а з другого — звинувачувала Укр. Центр. Раду в тому, що, прикриваючись нац. фразами, юна веде бурж. політику, виступає проти рад. влади в Україні, відмовляється скликати крайовий з'їзд рад. На адресу УЦР робилися також закиди у дезорганізації фронту, роззброєнні більшов. частин в Україні, підтримці кадетсько-каледінської змови тощо. РНК РРФСР вимагала протягом 48 годин задовільної відповіді, а якщо така не надійде, погрожувала вважати Центр. Раду в стані війни проти рад. влади в Росії й Україні. Укр. уряд — Генеральний секретаріат відповів відмовою виконувати ультимат. вимоги до УНР. Це призвело до загострення стосунків між більшовиками й УЦР і, врешті-решт, до краху молодої укр. д-ви.
Літ.: Мазепа І. Україна в огні і бурі революції, т. 1—3. Торонто, 1950—52; Винниченко В. К. Відродження нації, ч. 1-3. К., 1990; Мироненко О. М. Світоч укр. державності: політ.-пра-вовий аналіз діяльності Центр. Ради. К., 1995.
О. М. Мироненко.
