Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow знак-зяб arrow ЗОЛОТА БУЛЛА
   

ЗОЛОТА БУЛЛА

(лат. bullae aurea, нім. Goldene Bulle) — первісно кругла печатка у формі медалі, карбованої з двох боків золотом, згодом — правова форма або офіц. назва законод. актів (грамот, ордонансів) конст. характеру в середньовіч. європ. д-вах, які скріплялися з огляду на їх особливе держ. і правове значення золотою печаткою (буллою). Перші згадки про 3. б. сягають 10 ст. Найб. поширення вони мали в 13—14 ст. Відома, зокрема, 3. б. 1222 угор. короля Андраша II Арпада про закріплення дворянських привілеїв корол. слуг.

Три 3. б. 14 ст. пов'язані з ім'ям короля Богемії (Чехії) Карла IV (1316—78), обраного (1346) імператором Священної Рим. імперії германської нації. Найвідомішою з них є 3. б. 1356 щодо виборності імператорів, яка стала осн. законод. актом імперії. Вона узаконила та упорядкувала («аби не було розбрату») вибори імператора Священної Рим. імперії, що фактично здійснювалися з 13 ст., князями-виборцями — курфюрстами. Водночас ця булла формально завершила перехідний етап від спадково-виб. влади імператора в 10—11 ст. до виборної імп. влади. 3. б. 1356 була затверджена Карлом IV і оприлюднена на підставі ухвал імперських сеймів у Нюрнберзі (січ. 1356), а згодом у Меці (груд. 1356). Спочатку буллу називали то «Кароліною» (за ім'ям самого імператора), то «курфюрстською буллою» (за змістом, бо з 31 глави акта 21 було присвячено самим курфюрстам), і лише з 1366 за нею утвердилася назва «3. б.» (за

Золота булла - leksika.com.ua

підвішеною золотою печаткою). 3. б. встановила склад колегії виборців, до якої увійшли 7 наймогутніших в імперії князів (3 — духовних і 4 — світських), що мали право обирати імператора. Докладно регламентувалася процедура обрання, визначалися ранги, привілеї та обов'язки курфюрстів, їх участь в управлінні та придворному житті. Князі-виборці визнавалися рівними імператорові, мали право суду над ним і право його зміщення, користувалися такою ж «священ-ністю і недоторканністю». До наших днів збереглося 7 рукописів 3. б. (за кількістю курфюрстів), написаних лат. мовою. Залишається спірним питання авторства (називаються імена Карла IV, італ. юриста Бартоло та ін.). 3. б. вплинула на розвиток держ.-правової системи в Німеччині, де вона вважалася осн. законом конст. рівня до 1806, тобто до скасування титулу імператора Священної Рим. імперії герм, нації. Вона мала і загальноєвроп. правове значення у розумінні становлення виб. засад у формуванні найвищої держ. влади.

Літ.: Zeumer К. Die Goldene Bulle Kaiser Karls IV, b. 1-2. Weimar, 1908; Корецкий В. M. «Золотая булла» (1356 т.). В кн.: Хрестоматия памятников феод, гос-ва и права стран Европы. М, 1961.

Ю. Я. Касяненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази