Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow змін-зору arrow ЗОЛОТА ОРДА
   

ЗОЛОТА ОРДА

— феодальна держава, що утворилася на поч. 40-х рр. 13 ст. внаслідок завойовницьких походів монголо-татарських полчищ на чолі з ханом Батиєм (див. карту). В кін. 30 — на поч. 40-х рр. 13 ст. ними була загарбана частина руських земель (див. Монголо-татарське іго). Столиця 3. о.— спочатку Сарай-Бату (поблизу сучас. Астрахані), з 1-ї пол. 14 ст.— Сарай-Берке (поблизу сучас. Волгограда). 3. о. була штучним, нетривким держ. утворенням, в якому насильно об'єднувалися народи різного етнічного походження (туркмени, волзькі булгари, половці, калпа-ки, вірмени, киргизи, греки тощо) і різних ступенів соціально-екон. і культурного розвитку. Ступінь сусп. розвитку більшості монг. населення був нижчим, ніж підкорених ними народів. У кочового населення панували напівпатріар-хальні-напівфеод., у осілого — феод. відносини. Переважна частина земель і пасовищ зосереджувалася в руках феод. монг. знаті. Феодально залежні селяни сплачували окремим володільцям і д-ві натуральну ренту і податки за землю, відбували різні повинності. У 3. о. міста як ремісничо-торг. центри були мало розвинуті. Осн. джерелами збагачення золотоор-динських феодалів були пограбування сусідніх народів під час систематичних нападів і данина. На чолі 3. о. стояв хан з роду Чінгісхана. Для розв'язання найважливіших питань скликався курултай (з'їзд) з членів династії та вищих феодалів. Політ. лад 3. о. мав напіввійськ. характер, що позначилося на адм. устрої. 3. о. поділялася на улуси (уділи, якими володіли родичі хана), згодом — області, округи-тумани, тисячі, сотні, їхні керівники (темники, тисячники, сотники) були одночасно правителями і воєначальниками. Монголо-тат. іго затримувало екон. і культур. розвиток рус. земель, гальмувало політ. централізацію Русі. З 2-ї пол. 14 ст. внаслідок розширення визвольної боротьби підкорених і залежних народів, а також посилення внутр. суперечностей в 3. о., зумовленого розвитком феод. відносин, могутність її поступово занепадала. У Пн.-Сх. Русі боротьбу проти гніту 3. о. очолило Московське велике князівство. Об'єднані рус. збройні сили на чолі з Дмитрієм Донським у Куликовській битві 1380 розгромили величезне військо золотоординського темника Мамая. В Пд.-Зх. Русі боротьбу проти 3. о. очолив кн. Данило Галицький, проте невдовзі він змушений був визнати владу монг.-татар. хана. Значних ударів 3. о. завдав 1389, 1391, 1394—95 середньоазіатський правитель Тімур. Спроби Єдигея та ін. діячів 3. о. відродити її могутність успіху не мали. Розпавшись на окремі самостійні ханства — Хорезм (поч. 60-х рр. 14 ст.), Сибірське ханство (20-і рр. 15 ст.), Ногайську орду (40-і рр. 15 ст.), Казанське ханство (1438), Кримське ханство (1443) та ін., 3. о. у 2-й пол. 15 — на поч. 16 ст. перестала існувати.

Літ.: История СССР. Первая серия, т. 2. М., 1966; Історія Української РСР, т. 1. К., 1967; Греков Б. Д., Якубовский А. Ю. Золотая Орда и её падение. М. — Л., 1950; Сафаргалиев М. Г. Распад Золотой Орды. Саранск, 1960.

В. О. Голобуцький.

Золота орда - leksika.com.uaЗолота орда - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази