— поведінка, яка відповідає приписам правових норм. Є видом соціальної поведінки і визначальною умовою забезпечення законності та правопорядку, прав і свобод гр-н, побудови прав. д-ви. До соціальної сторони П. п. належать такі її якості, як позитивність, свідомість, добровільність, здатність задовольняти сусп. та особисті інтереси, соціальна значущість, зовн. вияв у вигляді дій чи бездіяльності, схвалення або допустимість з огляду на сусп. інтереси тощо. Необхід. властивістю П. п. є її вияв, підконтрольність свідомості й волі. Комплекс цих властивостей окреслює межі того масиву факт, соціальних поведінкових актів, які потребують прав, опосередкування, здатні сприймати регулюючий вплив прав, засобів і регулюються правом. Антиподом П. п. є протиправна поведінка.
Літ.: Кудрявцев В. Н. Прав, поведение: норма и патология. М., 1982; Оксамытный В. В. Правомер. поведение личности. К., 1985.
О. В. Батанов, О. Д. Тихомиров.
