- безпосередню виражене в тексті нормативно-правового акта держ.-владне веління. Є первин, елементом системи права та зовн. виявом прав, норми. Має подвійну природу. З одного боку, П. п. включається до структури нормат. док-та (пункту, статті), а з іншого — є елементом внутр. змісту акта, що визначає взаємозв'язок та взаємодію з ін. правовими положеннями акта. Обов'язкові компоненти змісту П. п.: адресат, характер відносин між владним органом і адресатом; характер поведінки суб'єктів, об'єкт права. Необхідні ознаки П. п.: нормативність, тобто заг. характер і можливість застосування до невизначеного кола осіб та числа ситуацій; прав, характер, що відбивається у чіткому вираженні в П. п. змісту права, обов'язків та заборон, які регламентують поведінку суб'єктів права; обов'язковість П. п., що зумовлюється його походженням від д-ви та рівнем поширення на суб'єктів; процедурність, що визначає особливий порядок прийняття, зміни чи відмови П. п.; юрид. сила П. п., що характеризує його підпорядкованість і взаємодію з ін. нормат. установленнями та можливість породжувати юрид. наслідки. П. п. охороняється д-вою, у т. ч. засобами примус, характеру.
Л. О. Макаренко.
