- галузь матеріального виробництва, яка створює нові й реконструює діючі основні фонди виробничого і невиробничого призначення (будівлі, споруди та комплекси їх); процес спорудження будівель; об'єкт, що будується, разом з територією для виконання робіт; в широкому розумінні - процес творення. Залежно від призначення об'єктів розрізняють промислове будівництво, енергетичне і гідротехнічне будівництво, транспортне будівництво, сільське будівництво, житлово-цивільне будівництво. Б. має свої особливості. Його продукція (основні фонди) відзначається порівняно значними строками служби і використовується на місці її створення Виробничий цикл у Б. триває від кількох місяців до кількох років Спорудження об'єктів ведеться в основному просто неба в різних кліматичних умовах. Б. має тисячолітню історію, протягом якої людство створило численні унікальні будівлі та споруди, шо своїми розмірами і конструкцією вражають сучасників (див. Архітектура). Проте техніка Б. протягом віків залишалась надто відсталою. В дореволюц. Росії, в т. ч на Україні, Б. проводили переважно приватні орг-ції; всі буд. роботи велися вручну, гол. чин. сезонними робітниками. Рівень механізації земляних робіт навіть на спорудженні великих об'єктів 1910-16 не перевищував 3%, бетонних - не досягав 1 %. Осн. буд матеріалами були дерево і цегла.
В СРСР Б.- високорозвинута галузь нар. г-ва. Продукція його має важливе значення для створення матеріально-технічної бази комунізму; вона є необхідною умовою розширеного відтворення (при ефективному використанні капітальних вкладень, інтенсифікації буд. виробн.) і на цій основі підвищення економічної ефективності соціалістичного виробництва. Б. відіграє велику роль у розвитку всіх галузей нар. г-ва, у створенні матеріальної основи для підвищення життєвого рівня рад. народу. В 1976 в Б. Рад. Союзу створено 11,2% нац. доходу, працювало 10,3% загальної кількості робітників і службовців країни, в т. ч. на Україні відповідно - 9,4%, 10,3%. На всіх етапах комуністичного будівництва КПРС і Рад.д-ва приділяли величезну увагу розвиткові цієї галузі. В 1918 декретом Рад. уряду створено Комітет по будівництву держ. споруд. Перший Всеукраїнський з'їзд будівельників 1919 постановив організувати комітет будов, що стало початком соціалістичної організації Б. на Україні В історично короткий строк в СРСР було створено потужну будівельну індустрію, яка є основою Б., проектні, н.-д. установи й орг-ції буд. профілю, ліквідовано сезонність у роботі, набагато розширено асортимент буд. матеріалів (див. Будівельних матеріалів промисловість). Лише за довоєнні п'ятирічки введено в дію 9 тис. нових великих пром підприємств, у т, ч. Магнітогорський і Кузнецький металург. комбінати, металург з-ди "Запоріжсталь", "Криворіжсталь", "Азовсталь" та ін., "Уралмаш", Новокраматорський маш.-буд., Харків, і Сталінград. тракторні та багато ін. підприємств маш.-буд., хім., нафтохім., паливної пром-сті, електроенергетики, з-ць та ін. важливих об'єктів нар. г-ва В роки Великої Вітчизн. війни капітальні вкладення спрямовувались на створення виробничих потужностей, необхідних для потреб фронту. Величезних масштабів і високих темпів розвитку досягло пром. будівництво на Сх. країни. В міру визволення районів, тимчасово окупованих нім.-фашист.загарбниками здійснювалися велетенські відбудовні роботи. За 1941-45 збудовано і введено в дію 3,5 тис. і відбудовано у визволених районах понад 7,5 тис. великих пром. підприємств. У післявоєнні роки завдяки широкому розмахові буд. робіт, великим капіталовкладенням у короткі строки було не лише повністю відбудовано зруйноване г-во, а й розгорнуто масштабне нове Б. в усіх галузях нар. г-ва СРСР. У 1954 відбулася Всесоюзна нарада будівельників, на якій прийнято рекомендації щодо корінного поліпшення буд. справи в країні Велике значення мала постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР (1955) "Про заходи по дальшій індустріалізації, поліпшенню якості і зниженню собівартості будівництва". Капітальні вкладення в нар. г-во СРСР за 1946-75 становили 1507,6 млрд. крб. (у т. ч. на Україні- 247,5 млрд. крб.), а лише за 1976 вони досягли в країні 118,0 млрд. крб., що в 2,2 раза більше, нілс за 1918-40. Було введено осн. фондів на 1393,2 млрд.крб., виконано буд.-монтажних робіт на 906,7 млрд. крб., у т. ч. підрядним способом - на 758,9 млрд. крб.
За 1946-76 збудовано 21160 великих пром. підприємств, серед них такі гіганти, як Братська, Красноярська, Усть-Ілімська ГЕС, Придніпровська, Лукомльська ДРЕС, Бєлоярська, Вірменська АЕС, Орсько-Халіловський, Карагандинський металург. комбінати, Че-реповецький, 3х.-Сибірський металлург. з-ди, Березниковський і Солігорські калійні, Черкаський хім. комбінати, Волзький і Камський автомоб. з-ди, "Атоммаш", метрополітени в Ленінграді, Києві, Харкові, Ташкенті, Баку тощо, а також багато ін. підприємств різних галузей. Швидкими темпами провадилось житл.-цивільне Б. За 1946-76 було введено в експлуатацію 2575,6 млн. м2заг. площі житл. будинків, у т. ч. в УРСР - 482,8 млн. м2, багато соціальних, культ. і побутових об'єктів, виникли сотні нових міст і селищ міськ. типу. Поряд з інтенсивним Б. в СРСР удосконалювалась техніка буд. робіт, значно змінились конструкції, матеріали й технологія виробн., Б. перетворювалось на високомеха-нізований монтаж будинків і споруд із збірних великорозмірних вузлів і деталей з високим ступенем заводської готовності. Велику роль відіграло поширення Б. за типовими проектами, об'єднання Б. ряду підприємств у пром. вузли з заг. транспортним, теплоенергетичним, комунальним г-вом. Виробн. збірного залізобетону збільшилося з 1,2 млн. м3 1950 до 118,7 млн. м3 1976. Значно підвищився рівень комплексної механізації буд. робіт. Продуктивність праці в Б СРСР зросла 1976 проти 1950 у 4,64 раза, у т. ч. в УРСР - в 4,27 раза. Для успішного розвитку Б. в Рад. Союзі, зокрема на Україні, створено розгалужену мережу н.-д. ін-тів і вузів у галузі Б. для підготовки висококваліфікованих кадрів (див. Будівельного виробництва науково-дослідний інститут, Діпроміст, Діпроцивільпром-буд, Київський інженерно-будівельний інститут та ін.). Важливе значення має соціалістичне змагання за впровадження передових методів праці у виробн., освоєння нової техніки та ін. Широко застосовується в Б. госпрозрахунковий спосіб ведення буд. робіт (див. Бригадний підряд). Лише в УРСР 1975 на Б працювало 9440 підрядних бригад. За рівнем типізації проектів, механізації, енергоозброєності праці, збірності і продуктивності праці СРСР посідає одне з перших місць серед зарубіжних країн. У Рад. Союзі за типовими і повторними проектами будується (1975) 71% пром., 96% с.-г. об'єктів, 98% житлових будинків і 85% культурно-побутових споруд. Важливе значення для дальшого розвитку Б. мали постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про заходи по поліпшенню якості житлово-цивільного будівництва", "Про вдосконалення планування капітального будівництва і про поліпшення економічного стимулювання будівельного виробництва"(1969). Великий обсяг буд. робіт здійснюється в десятій п'ятирічці (1976-80). Передбачено вкласти за 5 років у нар. г-во країни 630 млрд. крб. (у т. ч. по УРСР - 92,5 млрд. крб.). Капіталовкладення направлятимуться насамперед на будівництво об'єктів, що забезпечують прискорення науково-технічного прогресу і реконструкцію діючих підприємств. Здійснюватиметься розробка великих комплексних програм, розрахованих на дві-три п'ятирічки, зокрема формування Зх.-Сибірського, Саянського та ін. територіально-виробничих комплексів, будівництво багатьох великих об'єктів - Камського комплексу з-дів по виробн. великовагових автомобілів, Байкало-Амурської магістралі та ін. В УРСР за п'ятирічку передбачається ввести в дію потужностей на електростанціях 11 млн. кВт, з них бл. половини на атомних електростанціях (Чорнобильській, Ровенській, Пд.-Українській), завершити будівництво Кременчуцького, Лисичанського і почати спорудження Запорізького нафтопереробних з-дів, ввести в дію найбільший глиноземний з-д у районі Миколаєва. Капіталовкладення по М-ву легкої пром-сті УРСР зростуть за цей час в 1,4 раза. Намічається збудувати понад 100 підприємств харч. пром-сті республіки. В країні буде забезпечено інтенсивне Б. житл. будинків, лікарень, санаторіїв, шкіл, дитячих дошкільних закладів тощо. Найважливішим завданням у капітальному Б. є підвищення ефективності капітальних вкладень, забезпечення дальшого зростання і якісного вдосконалення осн. фондів, швидше введення в дію виробничих потужностей, скорочення тривалості будівництва та зниження його вартості. Особливого значення набере дальше підвищення рівня індустріалізації буд. виробн. Заплановано продовжувати тех. переозброєння буд. орг-цій, насамперед шляхом забезпечення їх потужними високопродуктивними буд. машинами та автотранспортом, підвищувати озброєність робітників механізованим інструментом і засобами малої механізації. Передбачається дальше вдосконалення методів планування та екон. стимулювання, системи критеріїв оцінки діяльності буд. орг-цій, зокрема розробка і впровадження генеральних схем управління , що передбачають перехід на 2 та 3-ланкову структуру управління, укрупнення буд. орг-цій та розвиток спеціалізації, широке впровадження автоматизованих систем управління (АСУ). Швидкими темпами розвивається Б. в ін. соціалістичних країнах. Внаслідок соціалістичної економічної інтеграції, екон. і наук.-тех. співробітництва соціалістичних країн здійснюється їхня взаємна тех. допомога у проектуванні й спільному Б. пром. та ін. об'єктів. Велику екон. і тех. допомогу в спорудженні пром., транспортних, соціально-культурних: та ін. об'єктів надають молодим незалежним країнам СРСР та ін. д-ви - члени РЕВ.
Б.- важлива галузь економіки в розвинутих капіталістичних країнах; воно ведеться тут як д-вою, так і приватними фірмами. Див. також Будівельна індустрія, Економіка будівництва. Містобудування Іл. між с. 448-449.
Літ.: Матеріали XXV з'їзду КПРС. К., 1976; Матеріали XXV з'їзду Комуністичної партії України. К., 1976; Строительство в СССР. 1917-1967. M., 1967; Україна будівнича. К., 1967; Народное хозяйство СССР за 60 лет. Юбилейный статистический ежегодник. М., 1977; Народне господарство Української PCP. Ювілейний статистичний щорічник. К., 1977; Бригадный подряд на стройках Украины. К., 1976; Загородній В. В., Бітаєва Є. Я. В ім'я комунізму будує народ. Географія будов десятої п'ятирічки 1976 - 1980. К., 1977.
Г. К. Злобін
