- ідея об'єднання в одне державне утворення всіх етнічно-історичних українських земель. Постала водночас із християнством і час від часу набувала актуальності в релігійній чи світській формі, особливо в періоди феодальної роздробленості, чужоземного панування, церковного розколу. В різних тлумаченнях з'являлася в часи Хмельниччини, ліквідації козацької держави, в концепціях діячів "Руської трійці" та Кирило-Мефодіївського братства. Вагомий внесок у розвиток ідеї соборності зробили М. Драгоманов, В. Антонович, М. Грушевський, В. Винниченко, В. Липинський, діячі українських партій поч. XX ст., ОУН. Визвольні змагання українського народу не привели до створення соборної держави. Реалізація ідеї на практиці відбувалась у формі імперіалістичних територіальних надбань російського царизму, а потім сталінізму. Зі здобуттям незалежності ідея С. У.
виступає як альтернатива регіональному сепаратизму.
