(лат. doctor - учитель, наставник) - вчений ступінь. Присвоюється особам, які захистили докторську дисертацію й мали до того, як правило, вчений ступінь кандидата наук (в СРСР) або магістра. В СРСР запроваджено з 1934; присуджує Вища атестаційна комісія при Раді Міністрів СРСР. У деяких країнах (ФРН, Австрія та ін.) ступінь Д. н. присвоюють особам, що закінчили вищі навч. заклади й захистили спец. роботи.
|
