державна нагорода, якою відзначаються окремі громадяни, підприємства, установи, організації, трудові колективи та населені пункти за успіхи в розвитку нар. господарства, науки і культури, за активну трудову і громадсько-політичну діяльність та за інші заслуги.
Почесною Грамотою нагороджують також військові частини та з'єднання за високі показники в бойовій і політ. підготовці, активну участь у виконанні нар.-госп. завдань. Згідно з п. 10 ст. 108 Конституції УРСР нагородження Почесною Грамотою, як і Грамотою Президії Верховної Ради УРСР, проводить Президія Верховної Ради УРСР. Порядок порушення клопотання про нагородження Почесною Грамотою, вручення її регулюються "Положенням про державні нагороди УРСР", затвердженим 7.V 1981. Нагрудний знак до Почесної Грамоти носиться на правому боці грудей. Після смерті нагородженої особи Почесна Грамота та нагрудний знак зберігаються в сім'ї покійного. Позбавити цієї нагороди може лише Президія Верховної Ради УРСР. Почесною Грамотою нагороджують з 1944. За станом на 1.VI 1981 нею нагороджено 13 500 чол., 1271 колектив, 18 міст, 11 районів, 1 село; 14 788 чол. і 414 колективів нагороджено Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.
