(СРСР) - одна з найб. держав світу, що існувала впродовж 1922—91 на засадах марксист, ідеології. Датою її утворення вважається ЗО.ХІІ 1922, коли 1-й з'їзд рад Союзу РСР ухвалив Декларацію про утворення СРСР 1922 і Договір про утворення СРСР 1922. 2-й з'їзд рад СРСР 31.1 1924 затвердив Конституцію СРСР, основою якої стали названі Декларація і Договір. До складу союзної д-ви увійшли союзні республіки: Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (РСФРР), Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР), Білоруська Соціалістична Радянська Республіка (БСРР) та Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська
Республіка (ЗСФРР; у її складі були з 1922 по 1936 Азербайджан, Вірменія і Грузія). У 1924— 25 в ході нац.-держ. розмежування Серед. Азії утворено в складі СРСР Узбецьку і Туркменську республіки, а в 1929 — Таджицьку. 1936 ЗСФРР було розформовано, члени федерації увійшли до СРСР як окр. союзні республіки. Тоді ж Казахську і Киргизьку автономні республіки було виведено з РСФРР і перетв. на союзні у складі СРСР. 1940, внаслідок приєднання балт. держав до СРСР, утворено Естонську РСР, Латвійську РСР і Литовську РСР, а з приєднаних Бессарабії та фін. прикорд. земель і споріднених авт. рад. республік (Молдавської АРСР і Карело-Фінської АРСР) — Молдавську РСР і Карело-Фінську РСР (у червні 1956 перетв. на Карельську АРСР у складі Рос. Федерації).
Рад. конст. доктрина визначала СРСР як союзну д-ву, утворену на основі добровільного об'єднання рівноправних рад. соц. республік. Федерат, структуру СРСР становили: союзні та авт. республіки, авт. області та нац. округи. Союзним і авт. республікам надавався характер держ. утворень (наявність конституції). Союзні республіки були формально суверенними. Вони мали право вільного виходу із СРСР.
Кер. держ. органами СРСР у 1923—36 були З'їзд рад СРСР і Центральний Виконавчий Комітет СРСР (ЦВК СРСР), який складався з двох палат — Ради Союзу і Ради Національностей. Викон. органом була Рада народних комісарів СРСР (Раднарком), до складу якої входили загальносоюзні нар. комісаріати (зовн. справ, тр-ту, пошт і телеграфів, військ.-мор. справ, зовн. торгівлі). В союз, республіках діяли свої комісаріати з обмеж, компетенцією. Вищим суд. органом був Верховний суд СРСР. Зак-во СРСР було уніфікованим, але допускало дію респ. кодексів з окр. груп сусп. відносин. Конституція СРСР 1936 внесла деякі інституц. зміни. Функції всесоюз. з'їзду і ЦВК перебрала Верховна Рада СРСР, що складалася з двох палат — Ради Союзу і Ради Національностей. Між сесіями ВР усі функції найвищого органу держ. влади здійснювала Президія Верховної Ради СРСР. Найвищим викон. органом з широкими розпорядчими функціями була РНК СРСР (з 1946 - Рада Міністрів СРСР). М-ва та відомства держ. управління (к-ти, ради, управління тощо) були здебільшого загальносоюзними або союзно-республіканськими. У віданні союз, республік були незначні, здебільшого місц. значення справи. Найвищу суд. владу здійснював ВС СРСР, а централіз. нагляд за виконанням соц. законності здійснювала Прокуратура СРСР на чолі з Ген. прокурором СРСР.
Конституція СРСР 1977 сприяла ще більшій централізації держ. влади. Вона закріпила роль Комуністичної партії Радянського Союзу як «керівної і спрямовуючої сили радянського суспільства, ядра його політичної системи, державних і громадських організацій» (ст. 6). Системна криза рад. ладу у 80—90-х рр. 20 ст. призвела до послаблення влади центру над союз, республіками. 1990 республіки прийняли декларації про держ. суверенітет, а спроба держ. перевороту 19-21. VIII 1991 у Москві прискорила розпад СРСР. Юрид. закріплення цього процесу завершено укладенням Мінської угоди 1991 про утворення Співдружності незалежних держав (8.XII 1991). В цьому док-ті керівники Росії, України та Білорусі констатували, що СРСР «припинив існування як суб'єкт міжнародного права і гео-політична реальність». 10.ХІІ 1991 ВР України ратифікувала Угоду.
Літ.: Образование Союза Сов. Соц. Республик. Сб. документов. М., 1972; Історія України: нове бачення, т. 2. К., 1996; Пихоя Р. Г. Сов. Союз: История власти. 1945— 1991. Новосибирск, 2000.
В. А. Чехович.
