Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow міз-мінк arrow МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ
   

МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ

— підземні (іноді поверхневі) води з підвищеним вмістом мінеральних (рідше органічних) компонентів та газів і специфічними фіз.-хім. властивостями (т-ра, радіоактивність тощо), що справляють цілющий вплив на людський організм. Деякі М. в. є промисловими (див. Промислові підземні води). Генезис М. в. залежить від особливостей самої підземної води, газів, якими вона насичена, розчинених у ній мінеральних солей та органічних речовин. Вважають, що формування М. в. відбувається за рахунок вадозних вод, морських вод, захоронених у процесі осадко-нагромадження, вивільнення води в умовах регіонального і контактового метаморфізму гірських порід тощо. Рухаючись по тріщинах і порах гірських порід, М. в. збагачуються солями й газами, що містяться у цих породах. Хім. склад і закономірності поширення М. в. зумовлені геоструктурними особливостями та геол. історією певних ділянок земної кори, геоморфологічними, метеорологічними та гідрологічними факторами. За т-рою М. в. поділяються на холодні (т-ра до 20°), теплі, або субтермальні, та термальні води. М. в. розрізняють за заг. мінералізацією (сума всіх розчинених речовин, виражена в г/л, газовим та іонним складом, наявністю специфічних біологічно активних компонентів, водневим показником, радіоактивністю. Залежно від наявності газів і специфіч. елементів та за бальнеологічним значенням М. в. поділяють на 7 груп: вуглекислі; сульфідні; залізисті; миш'яковисті і з високим вмістом марганцю, міді та ін.; бромисті, йодисті та з високим вмістом органічних речовин: радонові; кремнієві і М. в. без специфічних компонентів.

У Рад. Союзі М. в. поширені в РРФСР, зокрема на Пн. Кавказі (Мінераловодська група курортів), Забайкаллі, Саянах, в республіках Серед. Азії, в Грузії (див. Боржомі), Вірменії, Азербайджані, Литві (див. Друскінінкай). На території УРСР зареєстровано понад 500 джерел різних М. в.; значна частина зосереджена в зоні Карпат Українських (Нафтуся, Свалява, Поляна-Квасова та ш.), Українського щита (Хмільник, Миронівка та ін.), Дніпровсько-Донецької западини (Миргород). На основі використання М. в. створено бальнеологічні курорти, де М. в. вживають для пиття, промивання шлунка і кишечника, інгаляцій, гінекологічних зрошень, ванн (див. Бальнеологія, Бальнеотерапія). 36 різних М. в. ідуть в розлив, їх застосовують з лікув. метою поза курортами, а також як столові води. Деякі М. в. з високою т-рою і помірною мінералізацією використовують у теплоенергетиці. Літ.:Овчинников А. М. Минеральные воды. М., 1963; Яновский П. Л. Минеральные воды СССР. М., 1968; Горчакова Г. А., Серебрина Л. А. Лечебные свойства минеральных вод Украины. К., 1972; Бабинец А. Е., Марус В. И., Койнов И. М. Минеральные и термальные воды Советских Карпат. К., 1978.А. Є. Бабинець, О. Б. Орлов (лікувальні властивості).

 

Схожі за змістом слова та фрази