(ТНК) — добровільне екон. об'єднання підприємств приват., держ. або змішаної форм власності, які управляються з єдиного центру, але належать до різних країн і здійснюють свою діяльність на тер. двох або більше держав. ТНК — це багатогалузеві концерни, що мають потужний вплив на сучасну світ, економіку. Вони є структур, ланками в-ва в різних країнах світу і особами юридичними, які діють на основі відповідних норм нац. прав, систем.
Для регулювання діяльності ТНК протягом ост. десятиліть використовуються деякі міжнар.-правові док-ти рекомендац. характеру. Зокрема, 1974 ООН утворила Центр та Міжурядову комісію з ТНК, що мали на меті розробку кодексу поведінки ТНК та певних правил їхньої діяльності. Цьому завданню підпорядковувалася і робота ЮНКТАД, яка підготувала для прийняття ГА ООН у 1980 Комплекс узгоджених на багатосторонній основі справедливих принципів і правил контролю за обмежувальною діловою практикою. Цей док-т врахував досвід Резолюції ГА ООН «Заходи проти корупції, що практикується ТНК та іншими корпораціями, їх посередниками та іншими причетними до справи сторонами» (1975). Певною мірою заг. засади діяльності ТНК визначаються у Декларації про міжнародні інвестиції і багатонаціональні підприємства 1976 та у Тристоронній декларації МОП про принципи, що стосуються багатонаціональних підприємств і соціальної політики 1977. Однак на універс. рівні проблема міжнар.-прав, регламентації ТНК залишається поки що нерозв'язаною.
Ефективнішими виявилися спроби регулювання прав, відносин за участю ТНК на субрегіон. рівні, зокрема в латиноамер. регіоні. Прикладом є укладення 1969 Болівією, Колумбією, Перу, Чилі та Еквадором т. з. Андського пакту, спрямованого на сприяння поетапній трансформації іноз. компаній у нац. і змішані корпорації. На протистояння засиллю іноз. капіталу в регіоні 1970 було прийнято також Кодекс іноземних інвестицій, що містить ряд уніфікованих правил діяльності іноз. інвесторів, у т. ч. ТНК.
Літ.: Jessup Ph. С. Transnational Law. London, 1956; Бувайлик Г. E. Правовое регулирование междунар. экон. отношений. К., 1977; Богуславский М. М. Междунар. экон. право. М., 1987; Seidl-Hohenveldern I. International Economic Law. London, 1989; Опришко В. Ф. Міжнар. екон. право. К., 1995; Богуславский М. М. Междунар. частное право. М., 1998; Шреплер X. А. Междунар. экон. организации. М., 1999.
В. П. Нагребельний.
