—будівельні матеріали, застосовувані при покрівельних роботах. Розрізняють П. м. органічні (бітумні, дьогтьові, деревинні, полімерні) і неорганічні (силікатні, металеві); жорсткі (поштучні), гнучкі (рулонні) і пластичні (мастикові). До жорстких П. м. належать азбестоцементні листи і плити (див. Азбестоцементні вироби і конструкції), черепиця, природний шифер, листи оцинкованої або неоцинкованої сталі, алюмінію, цинку, шлакоситалу, склопластику, скла органічного, а також дошки, дранка тощо. Найпоширеніші гнучкі П. м.: пергамін, руберойд і толь. Крім того, використовують гідроізол (азбестовий картон), ізол (гумобітумний матеріал, зміцнений азбестовим волокном), склополотно і тканинну скло-сітку. Пластичні П. м.— бітумні, бітумно-полімерні й дьогтьові мастики. Осн. характеристики П. м.— водонепроникність, атмосферо-, морозо- і вогнестійкість, міцність.
Літ.: Резниченко П. Т. [та ін.]. Мастики в строительстве. Днепропетровск, 1975; Ярмоленко Н. Г., Искра Л. И. Справочник по гидроизоляционным материалам для строительства. К., 1979.
О. О. Литвинов.
