— матеріали, що відзначаються підвищеною лугостійкістю. Розрізняють Л. м. металеві й неметалеві (неорганічні, органічні). Металевими Л. м. є сплави на основі заліза (високолеговані й вуглецеві сталі, сірі, кремнисті та нікелеві чавуни), кольорові метали та їхні сплави. До неметалевих неорганічних Л. м. належать матеріали, що містять основні та амфотерні окисли,— азбест, вапняки, доломіти, магнезити, кварцове скло і багатокомпонентне скло силікатне, глиноземистий цемент і портландцемент, бетони, емалі. Високою лугостійкістю характеризуються деякі бориди, карбіди, нітриди, силіциди, сульфіди, фториди, порошкові матеріали. Найпоширеніші органічні Л. м. поліетилен, поліізобутилен, поліпропілен, поліметилметакрилат, полівінілхлорид, поліаміди, фторопласт, гума. Л. м. застосовують у хім. і легкій пром-сті, машинобудуванні, електротехніці тощо.
В. І. Максін.
|
