-точне визначення меж земельних володінь поміщиків, козацької старшини, купців, громад держ. селян, міст, церков та ін. власників землі, яке провадилося в Росії з середини 60-х pp. 18 ст. до 1861. Здійснене за царським маніфестом від 19(30).IX 1765 та урядовими інструкціями 1766. Викликане частими зем. суперечками, що виникали в 17-18 ст. у зв'язку з розвитком с. г. і подорожчанням землі. В основу Г. м. покладено фактичне володіння землею на час видання маніфесту. Тим самим було легалізовано численні загарбання поміщиками держ. і сел. земель,що відбувалися протягом попередніх десятиліть. Г. м. здійснювала Межова експедиція, якій підпорядковувались губернські межові канцелярії та повітові межові контори. Внаслідок Г. м. було розмежовано у 35 губерніях, у т. ч. й на Україні, понад 275 млн. дес. землі, виготовлено бл. 200 тис. планів окремих зем. володінь, на основі яких було складено повітові межові плани та губернські атласи. Сприяючи розширенню поміщицького землеволодіння, царський уряд передав поміщикам бл. 70 млн. дес. землі безплатно і значну кількість держ. земель продав їм за дешеву ціну. Г. м. скористалися і укр. поміщики та козац. старшина, діставши в спадкове володіння обширні зем. маєтності. Документи Г. м. були юрид. основою цивільно-правових відносин у сфері зем. права в дореволюц. Росії. З документальних архівних матеріалів Г. м. велике наук, значення мають "економічні примітки" до планів - госп. описи землеволодінь, складені землемірами.
Літ.: Герман И. Е. История русского межевания. М., 1914; Рубинштейн Н. Л. Сельское хозяйство России во второй половине XVIII в. М., 1957.
А. З. Барабой.
