Павлин (літ. псевд.— Павло Свій, Д. Лозовський, Павлин Стахурський та ін.; 1841 с. Варшиця, тепер у складі Калинівки Вінн. обл. —12.IX 1876, Львів) — укр. письменник. За походженням поляк. Навчався в Київ. ун-ті. Після 1863 жив і працював у Львові. Видавав журн. "Сьоло" ("Село", 1866 —67). Автор повістей і оповідань укр. мовою ("Колись було", 1866; "Степові оповідання", 1871 та ін.), драм. творів ("Катерина", 1866, за од-нойм. поемою Т. Шевченка та ін.), ліричних віршів. Найбільший успіх мав у жанрі байки ("Байки в науку молодим і старим", 1874). Перекладав польс. мовою твори Т. Шевченка і Ю. Федьковича, укр. мовою — п'єси У. Шекспіра, Ж. Б. Мольєра.
Тв.: [Байки]. В кн.: Поети пошевченківської доби. К. 1961.
