Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow чеп-черні arrow ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ
   

ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ

— у складі Української РСР. Утворена 7.VIII 1940 після возз'єднання Пн. Буковини та Хотинського пов. Бессарабії з Рад. Україною. Розташована а Зх. республіки в межах Передкарпаття та сх. частини Карпат Українських. В області — 10 районів, 204 сільради, 10 міст, 9 с-щ міськ. типу. Ч. о. нагороджено орденом Леніна (1958). Кар ти див. на окремому аркуші, с. 288—289.

Природа. Поверхня пн. частини області, що займає межиріччя Пруту і Дністра, рівнинна. Тут підноситься Хотинська височина (вис. до 515 м, г. Берда — найвища вершина рівнинних просторів України). У серед. частині простягається Передкарпатська височина, в межах якої виділяється Чернівецька височина (макс. висота 537 м, г. Цецина). На Пд. Зх.— Українські Карпати, які в межах Ч. о. представлені Покутсько-Буковинськими Карпатами. Найбільшої висоти вони досягають на Пд. — хребти Яровиця (макс. висота 1565 м, г. Яровиця), Максимець, Томнатик, Чорний Діл, Жупани та ін.

Корисні копалини: вапняки, глини (у т. ч. цегельно-черепичні), гіпс, гравій, фосфорити, кварцові й глауконітові піски, менілітові сланці, буре вугілля тощо. В багатьох місцях є джерела мінеральних вод.

Клімат помірно континентальний. Літо тепле і вологе. Зима помірно холодна. Пересічна т-ра січня на рівнині —5°, у передгір'ях —5,5°, в горах —6°, липня на рівнині від +17,5 до +19,5°, в горах від + 13,5 до+15°. Вегетаційний період 215 днів на рівнині, 195—215 — у передгір'ї, 185—200 — в горах. Річна кількість опадів відповідно 500—600 мм, 700 — 800 мм та 800—1200 мм. Влітку бувають посухи. Характерні зливи з грозами, інколи—з градом. Гол. річки: Дністер, Прут з Черемошем, Сірет. В області бл. 600 ставків (заг. площа 3 тис. га). Природні й штучні водойми використовують для розведення риби та водоплавної птиці. В ґрунтовому покриві рівнинної частини області переважають сірі опідзолені грунти та опідзолені чорноземи, у передгірній— дерново-підзолисті, в гірській — гірські бурі лісові і дерново-буроземні. В долинах Пруту і Сірету — дерново-лучні глеюваті і глейові супіщані і суглинисті грунти. Ліси і чагарники, що займають 255,5 тис. га, поширені переважно в гірській (в основному смерека, бук, явір) і передгірній (бук, граб, явір) частинах; на рівнині — невеликі гаї з дуба, граба, липи, ясена, берези. В області проводяться значні лісовідновлювальні роботи. Впроваджено такі породи дерев, як смерека дугласова, кедри сибірський і корейський, модрина сибірська; створено плантації горіха волоського й маньчжурського, горобини чорноплідної, обліпихи та ін. З тварин, переважно в Карпатах, водяться: олень звичайний, козуля, дика свиня, кіт лісовий, ведмідь, рись, куниця лісова, білка, вовк, заєць сірий, тхір звичайний, ховрах європейський, хом'як, лисиця, глухар, рябчик, слуква, кулики, качки, куріпка, жайворонки, воронові та ін. У річках — дунайський лосось, стерлядь, форель, сом, лящ, марена та ін. Акліматизовано зубра, лося, лань, норку; з птахів — фазана. В області — 229 природно-заповідних об'єктів, у т.ч. 5 держ. заказників (Лунківський, "Чорний Діл", "Цецина", "Стебник", Петровецький), Чернівецький бот. сад, Чернівецький і Сторожинецький дендропарки.

Населення. Понад 70,2 % нас.— українці. Живуть також румуни, молдавани, росіяни, євреї та ін. Пересічна густота нас.— 112,2 чол. на 1 км2 (1984). Особливо густо заселений Пн. Зх. області. Міське нас— 40 % (1984). Найбільші міста — Чернівці, Сторожинець, Хотин, Сокиряни.

Народне господарство. До возз'єднання з Українською РСР тер. сучасної Ч. о. входила до складу боярської Румунії і була відсталим агр. районом. Незважаючи на значні природні ресурси, пром-сть майже не розвивалася. За роки Рад. влади Ч. о. перетворилася на розвинуту індустр.-агр. область. Провідна галузь — пром-сть з розвинутими харч., легкою й дедалі зростаючими маш.-буд. і метало-обр., деревообр., хім. і нафтохім. галузями та виробн. буд. матеріалів. С. г., в якому переважало екстенсивне зернове г-во з порівняно високим рівнем розвитку картоплярства і тваринництва, перетворилося на високоінтенсивну галузь зерново-буряківничого напряму з розвинутим тваринництвом, картоплярством, овочівництвом і садівництвом.

Промисловість. У галузевій структурі пром-сті на 1-му місці харчова (32,2 %заг. обсягу товарної продукції пром-сті, 1983), далі — легка (26,2 %). Важливе значення мають маш.-будівна і металообробна, лісова, деревообробна і целюлозно-паперова, хім. і нафтохімічна. Енерг. ресурси області обмежені. Осн. частину палива завозять з Донбасу і Львівсько-Волин. вугільного басейну. Стали до ладу (1983) 6 агрегатів Дністровського комплексного гідровузла. Серед галузей харч. пром-сті найбільше значення мають цукрова (з-ди: Кельменецький, Чернівецький, "Хрещатик" у Кострижівці, Зарожанський), спиртова (заводи: Чернівецький, Вашковецький, Карапчівський, Лужанський), м'ясна (Чернівецький м'ясокомбінат та Новоселицький птахокомбінат), олійно-жирова (Чернівецький олійно-жировий комбінат), молочна і маслосироробна (маслосирозаводи у Вижниці, Заставні, Кельменцях, сирозаводи у Новоселиці, Хотині, Сокирянах, Сторожинці,міський молочний з-д у Чернівцях), плодоовочесушильна (Ошихлібський овочесушильний з-д), плодоовочеконсервна (Владичанський, Романковецький, Івановецький та Чернівецький з-ди). Підприємства легкої, маш.-буд. і металообр. галузей пром-сті зосереджені в основному в Чернівцях. Легка пром-сть представлена Чернівецьким виробничим панчішним об'єднанням іме-ві 50-річчя Великої Жовтневої соціалістич. революції, виробничими об'єднаннями: бавовняним "Восход", рукавично-трикотажним, трикотажним, взуттєвим, швейним "Трембіта". Прискореними темпами розвивається машинобудування і металообробка. Ця галузь спеціалізується в основному на випуску нафтоапаратури (Чернівецький машинобудівний завод імені Ф. Е. Дзержинського), засобів обчислювальної техніки та запасних частин до них (виробниче об'єднання "Електронмаш"), технологічного устаткування для легкої пром-сті (виробниче об'єднання "Чернівцілегмаш"), машин для тваринництва і кормовиробництва. Дальшого розвитку набула традиційна в області лісозаготівельна та деревообробна промисловість, яка виробляє пиломатеріали, деревно-стружкові плити, меблі та ін. Найбільші підприємства: Берегометський лісокомбінат імені 50-річчя Радянської України, Сторожинецький і Путильський лісокомбінати, Неполоковецький, Чернівецький, Красноїльський і Вижницький деревообр. комбінати, меблеві комбінат і ф-ка в Чернівцях, які входять у виробниче лісозаготівельне об'єднання "Чернівецьліс". Підприємства хім. і нафтохім. пром-сті випускають гумове взуття, лакофарбові матеріали, товари побутової хімії (чернівецькі гумовзут. і хім. з-ди, ф-ка побутової хімії). Буд. індустрія представлена виробн. стінових матеріалів, збірних залізобетонних конструкцій, м'якої покрівлі, цегли, вапна, гіпсу (чернівецькі виробниче об'єднання буд. матеріалів, з-ди толевий, великопанельного домобудування, залізобетонних виробів і конструкцій та ін.). В області широко розвинуті нар. промисли — художнє різьблення на дереві, килимарство, вишивання тощо.

Сільське господарство. В заг. обсязі валової с.-г. продукції 1-е місце посідає тваринництво (57,0%, 1983). С. г. добре забезпечене с.-г. технікою (табл.). На кін. 1983 в області налічувалося 147 колгоспів і 33 радгоспи, 16 об'єднань рай сільгосптехніки та їхніх виробничих відділень, 10 об'єднань рай сільгоспхімії. В області з 587 тис. га, що перебувають у користуванні с.-г. підприємств і г-в, 474 тис. га — під с.-г. угіддями, з них 344 тис. га орних земель, 102 тис. га сіножатей і пасовищ. Осушено 92,8 тис. га, зрошуваних земель — 9,5 тис. га. Серед зернових культур провідними є озима пшениця, кукурудза на зерно, зернобобові; технічних — цукр. буряки та льон-довгунець; кормових — кормові коренеплоди, багаторічні та однорічні трави, кукурудза на силос. Широкого розвитку в області набуло садівництво. Площа плодово-ягідних насаджень 1983 становила 33,4 тис. га, у т. ч. у плодоносному віці — 21,8 тис. га. Овочівництво (вирощування капусти, огірків, помідорів, цибулі, моркви, столових буряків та інших культур). Основна галузь тваринництва області — скотарство молочно-м'ясного напряму; розвинуті свинарство, вівчарство (особливо в гірських районах), птахівництво, а також рибництво, кролівництво, бджільництво. Кормова база тваринництва: польове кормовиробництво (зернофуражні культури займають половину заг. посівів), природні угіддя, продукція комбікормової пром-сті (13 підприємств, 1983: найбільші Глибоцький. Заставнівський комбінати), виробн. деревного та хвойно-вітамінного борошна. Осн. породи: великої рогатої худоби — симентальська і пінцгау, свиней — велика біла, овець — цигайська і місц. порода цуркан. В області — 14 міжгосп. підприємств по виробн. яловичини і свинини, 2 птахофабрики, 8 спец. г-в по вирощуванню нетелі в, 6 — по виробн. продукції вівчарства.

Транспорт. Для Ч. о. характерна висока насиченість території сіткою шляхів. Довж. з-ць заг. користування 1983 становила 464 км. Найважливіші з-ці, що проходять територією області: Львів — Івано-Франківськ — Чернівці — Вадул-Сірет, Івано-Франківськ — Чернівці — Унгени — Кишинів — Одеса, Чернівці — Окниця — Жмеринка — Київ. Найбільший залізничний вузол — Чернівці. Довж. автошляхів — 3,0 тис. км, у т. ч. з твердим покриттям — 2,9 тис. км. Автомагістралі: Брест — Луцьк — Тернопіль — Чернівці — Порубне, Чернівці — Кишинів — Одеса, Чернівці — Єдинці, Чернівці — Нижанковичі, Васьковичі — Красноїльськ. У Чернівцях — аеропорт. Будівництво. Капітальні вкладення в нар. г-во Ч. о. 1976— 83 становили 1617 млн. крб., у т. ч. 1983 — 240 млн. крб. В області діють 39 держ. і кооп. та 11 міжгосп. первинних підрядних будівельних і монтажних організацій. За 1976—83 збудовано 2148 тис. м2 житлової площі, в т. ч. 1983 — 256 тис. м2.

Торгівля й побутове обслуговування. В 1983 в Ч. о. було 3,8 тис. підприємств роздрібної торгівлі та громад. харчування. Роздрібний товарооборот держ. і кооп. торгівлі, включаючи громад. харчування, 1983 зріс проти 1975 в 1,4 раза. На кін. 1983 в області діяло 1509 підприємств побутового обслуговування, в т. ч. в сільс. місцевості — 790. Обсяг побутових послуг 1983 зріс проти 1975 в 1,6 раза.

Охорона здоров'я. В 1983 в області було 11,4 тис. лікарняних ліжок (124,4 ліжка на 10 тис. ж.); мед. допомогу подавали 3,6 тис. лікарів (38,9 лікаря на 10 тис. ж.). У Ч. о. — 124 жіночі консультації, дит. поліклініки та амбулаторії. 6 санаторіїв і пансіонатів з лікуванням, 2 будинки відпочинку.

Культура. В 1983/84 навч. р. в області було 453 загальноосв. школи (152 тис. учнів), 18 серед. спец. навч. закладів (15,0 тис. учнів), 16 профес.-тех. уч-щ (10,2 тис. учнів), 2 виші навч. заклади —Чернівецький університет і Чернівецький медичний інститут (12,7 тис. студентів), а також філіал Київського торговельно-економічного інституту. Працюють відділення Ін-ту проблем матеріалознавства АН УРСР, відділ Ін-ту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР, Всесоюзна наук.-дослідна станція по раку картоплі, обл. держ. дослідна с.-г. станція, Дністровська дослідна станція садівництва, філіал респ. проектно-дослідного ін-ту "Укрколгосппроект" та ін. н.-д. установи і проектно-конструкторські орг-ції. Діють обласні організації творчих спілок письменників (з 1958), журналістів (з 1959), художників (з 1945), архітекторів (з 1969), відділення Музичного товариства УРСР, 2 держ. театри — Чернівецький український музично-драматичний театр імені О. Ю. Кобилянської та Чернівецький театр ляльок, обл. філармонія, Буковинський ансамбль пісні і танцю. На кінець 1983 в Ч. о. функціонувало 572 масові б-ки (фонд — 8,0 млн. одиниць зберігання), 516 клубних закладів, 51.6 кіноустановок, 4 держ. музеї— Чернівецький краєзнавчий музей та його філіали — Кобилянської О. Ю. музей і Федьковича Ю. А. музей. Музей нар. архітектури і побуту, всі — в Чернівцях, а також відділи Чернівецького краєзнавчого музею — Історико-революц. музей у Хотині та краєзнавчий у Кіцмані, 110 музеїв, що працюють на громад. засадах, з них 8 мають звання народних. В області 4531 колектив худож. самодіяльності, в яких беруть участь 83,7 тис. аматорів, 74 колективам присвоєно звання народних, серед них — нар. ансамбль "Смеречина" Вижницького районного будинку культури, нар. ансамбль пісні і танцю Чернівецького мед. ін-ту, самодіяльні нар. хори с. Клішківці Хотинського р-ну та с. Брусниця Кіцманського р-ну, оркестри нар. інструментів с. Костичани Новоселицького р-ну та Глибоцького районного будинку культури. На Буковині здавна поширені різні види декоративно-ужиткового мистецтва: килимарство, худож. вишивання, різьбярство. Працюють Чернівецькі фабрика худож. виробів ім. Ю. Федьковича та чернівецька фабрика художньо-сувенірних виробів "Буковина". Серед позашкільних закладів області — 14 палаців та будинків піонерів і школярів, 2 станції юних техніків і натуралістів, 1 дит. екскурсійна станція, 10 дит. спорт. шкіл, планетарій. Працюють редакція видань молд. мовою респ. вид-ва "Карпати", редакція вид-ва "Радянська школа" по випуску підручників для шкіл УРСР з молд. мовою навчання. Виходять обл. газети — "Радянська Буковина", "Молодий Буковинець", "Зоріле Буковінєй" ("Зоря Буковини" — молд. мовою), 6 багатотиражних газет. Обл. комітет по телебаченню і радіомовленню. Радіо- і телепередачі ведуться укр., рос. та молд. мовами. Трудящі Ч. о. підтримують дружні зв'язки з трудящими повіту Сучава СРР. Тер. області багата на істор., архіт. і етногр. пам'ятки, 443 з них взято двою під охорону. В Ч. о. чимало пам'ятних місць, пов'язаних з життям і діяльністю революц., держ. і парт. діячів, відомих представників вітчизн. науки і культури (див. карту "Основні пам'ятники і пам'ятні місця Чернівецької області", окремі статті про райони, райцентри та ін. населені пункти області).

Літ.: Історія міст і сіл Української РСР. Чернівецька область. К., 1969; Природа Чернівецької області. Львів. 1978; Народне господарство Української РСР у 1983 році. Статистичний щорічник. К., 1984.

В. Г. Дикусаров.

чернівецька область - leksika.com.ua

чернівецька область - leksika.com.uaчернівецька область - leksika.com.uaчернівецька область - leksika.com.uaчернівецька область - leksika.com.uaчернівецька область - leksika.com.uaчернівецька область - leksika.com.uaчернівецька область - leksika.com.uaчернівецька область - leksika.com.ua

чернівецька область - leksika.com.uaчернівецька область - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази