-з'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів за участю представників повітових і губернських Рад селянських депутатів Росії, який відбувся в Петрограді 25-27.Х (7-9.ХІ) 1917 під керівництвом більшовицької партії, очолюваної В. І. Леніним. Д. В. з. Р. був першим з'їздом Рад, що відіграв роль верховного органу держ. влади соціалістичної республіки. З'їзд проголосив повалення влади бурж. Тимчасового уряду і встановлення Рад. влади в країні. Скликанню з'їзду передувала копітка робота партії більшовиків, яка після розгрому корніловщини взяла курс на збройне повстання. Меншовики й есери намагалися зірвати або відстрочити з'їзд. Проте, всупереч їхнім зусиллям, Петрогр.
Рада 22.IX (5.Х) прийняла резолюцію про негайне скликання Д. В. з. Р.; 17(30).Х за скликання з'їзду Рад висловилося об'єднане засідання Моск. Ради робітн. і солдат. депутатів; 15 (28).X об'єднане засідання виконкомів Київ. Рад робітничих і солдатських депутатів прийняло пропозицію більшовиків про скликання Д. В. з. Р. і передання йому держ. влади. Аналогічні рішення ухвалили Харківська, Луганська, Одеська, Мінська, Бакинська та ін. Ради. З'їзд зібрався в умовах переможного завершення збройного повстання, коли останні опорні пункти Тимчасового уряду - Зимовий палац і штаб Петрогр. військ. округу - були оточені повсталими. На Д. В. з. Р. було представлено понад 400 Рад, у т. ч. 69 - від України, з яких переважна більшість дала своїм делегатам накази голосувати за Рад. владу. З'їзд відкрився у Смольному о 10 год. 40 хв. вечора 25.Х (7.XI). На час відкриття з'їзду було зареєстровано 649 делегатів, у т. ч. 390 більшовиків, 160 есерів, 72 меншовики, 14 меншовиків-інтернаціоналістів. Від Рад України- 128 делегатів, переважна більшість яких підтримувала більшовиків. Осн. питання порядку денного Д. В. з. Р.: 1) Про організацію влади; 2) Про війну і мир; 3) Про землю. Меншовики, праві есери та бундівці, намагаючись зірвати з'їзд, виступили з антибільшовицькими деклараціями і залишили засідання. Ліві есери і частина меншовиків залишилися на з'їзді. 26.Х (8.ХІ) Д. В. з. Р. прийняв написане В. І. Леніним істор. звернення "Робітникам, солдатам і селянам", у якому повідомлялося про повалення Тимчасового уряду і перехід усієї влади до рук Рад. З'їзд затвердив постанови про скасування смертної кари на фронті і звільнення ув'язнених за революц. діяльність солдатів та офіцерів, а також членів земельних к-тів, про негайний арешт глави Тимчасового уряду Керенського. Величезне організуюче й мобілізуюче значення мали й звернення Д. В. з. Р.: "До фронту" з пропозицією створити в арміях тимчасові ревкоми; "Брати-козаки" із закликом до козаків переходити на бік Рад. влади; "До всіх залізничників" про організацію безперебійної роботи транспорту; до всіх Рад про забезпечення революц. порядку на місцях. Вночі проти 27.Х (9.XI) на доповідь В. І. Леніна з'їзд прийняв всесвітньо-істор. декрети: Декрет про мир, який відобразив прагнення Рад. соціалістичної д-ви до справедливого і демократичного миру, і Декрет про землю, що скасував поміщицьку власність на землю і передав усю землю в руки народу. З'їзд сформував перший Рад. уряд - Раду Народних Комісарів на чолі з В. І. Леніним. До складу РНК ввійшли В. О. Антонов-Овсієнко, П. Ю. Дибенко, М. В. Криленко, А. В. Луначарсь-кий, В. П. Ногін, І. І. Скворцов-Степанов, Й. В. Сталін та ін. З'їзд завершив свою роботу обранням Всерос. Центр. Виконавчого Комітету (ВЦВК) у складі 101 чол., у т. ч. 62 більшовиків. Всесвітньо-істор. значення Д. В. з. Р. полягає в тому, що він проголосив встановлення диктатури пролетаріату у формі Рад. влади на тер. Росії, законодавчо закріпив завоювання Великого Жовтня і створення першої в світі соціалістичної держави.
Літ.: Ленін В. І. Другий Всеросійський з'їзд Рад робітничих і селянських депутатів 25- 26 жовтня (7 - 8 листопада) 1917 р. Повне зібрання творів, т. 35; Про 60-у річницю Великої Жовтневої соціалістичної революції. Постанова ЦК КПРС від 31 січня 1977 року. К., 1977; Брежнєв Л. І. Великий Жовтень і прогрес людства. К., 1977; Второй Всероссийский съезд Советов рабочих и солдатских депутатов. Сборник документов. М., 1957. Див. також літ. до ст. Велика Жовтнева соціалістична революція.
Б. М. Бабій.
