- 1) Сукупність правових норм, що регулюють порядок виборів до держ. органів; одна з найважливіших частин державного права. Осн. принципи В. п. визначено в конституції д-ви, спец. виборчих актах. В. п. має класову спрямованість (див. Виборча система). Е СРСР норми В. п.визначено в главі 13 Конституції СРСР, відповідних главах конституцій союзних (в УРСР - гл. 10 Конституції УРСР) та авт. республік, законах про вибори до Верховних Рад, місцевих Рад народних депутатів, а також положеннях про вибори нар. суддів. Рад. В. п. відзначається послідовним соціалістичним демократизмом. Воно встановлює коло осіб, що мають В. п. (див. Загальне виборче право), порядок виборів (див. Рівне виборче право, Пряме виборче право), таємне голосування, відповідальність депутатів перед своїми виборцями аж до права відкликання депутата тощо. 2) Право громадян обирати (активне виборче право) і бути обраними (пасивне виборче право).
Є. А. Тихонова.
