Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow меро-мец arrow МЕТРИЧНЕ ВІРШУВАННЯ
   

МЕТРИЧНЕ ВІРШУВАННЯ

—віршування, у якому ритм створюється закономірним чергуванням довгих і коротких складів у рядках. Вірші читаються під акомпанемент чи співаються. Рими в них відсутні. М. в. переважно властиве для тих мов, у яких довгість і короткість голосних має змістово-розрізнювальне значення. Найбільшого розвитку М. в. набуло в античній поезії, тому часто його наз. античним. З'явилося в давньогрец. л-рі у 8 ст. до н. е., а в 3 ст. до н. е. поширилося в давньорим. поезії. Проіснувало до серед. віків, коли вірш відокремився від музики, а розрізнення довгих і коротких складів майже зникло. М. в. застосовувалось також у тюркомовній класичній поезії (з 11 ст.), в араб., перс, і частково в інд. віршуванні. У давніх грец. та лат. мовах були довгі й короткі склади. Одиницею довготи мовлення вважався час, потрібний для виголошення короткого складу; називався він морою, а позначався υ. Довгий склад виголошувався вдвічі довше мори — як 2 мори й позначався —. Поєднання коротких і довгих складів, що повторювалися в віршових рядках, називали стопами. Осн. стопами античного віршування були: двоскладові — ямб (υ —), хорей, або трохей (— υ), пірихій (υυ) і спондей (— —); трискладові — дактиль (— υυ ), амфібрахій (υ—υ) і анапест (υυ—); чотирискладові — пеон І (— υυυ), пеон II (υ — υυ), пеон III (υυ — υ) і пеон IV (υυυ —). Були також стопи: бакхій (υ — —), амфімакр,

або кретик (— υ —), антибакхій (— — υ), хоріямб (— υυ—),

антиспаст (υ— — υ) та ін. Кількість стоп визначала віршовий розмір (метр): гекзаметр (6-стопний дактиль з постійною цезурою в середині рядка), триметр (тристопний вірш) і т. д. Але стопи, на виголошення яких потрібна була однакова кількість часу, могли замінятись. Так, у гекзаметрі один дактиль (— υυ) замінювався спондеєм (— —). При перекладі античних віршованих творів на сучас. східнослов'ян. мови звичайно передають довгі склади наголошеними, а короткі — ненаголошеними складами.

Літ.: Денисов Я. Основания метрики у древних греков и римлян. М., 1888; Томашевский Б. В. Стилистика и стихосложение. Л., 1959; Волинський П. К. Основи теорії літератури. К., 1967.

В. М. Лесин.

 

Схожі за змістом слова та фрази