— підгалузь будівельних матеріалів промисловості, що виробляє стінові матеріали. Осн. продукція: вироби і конструкції штучного виготовлення методом формування і термічної обробки (цегла глиняна, силікатна та ін.), дрібні й великі блоки з ніздрюватого і щільного силікатного бетону, блоки з цементного бетону, блоки шлакобетонні, керамзитобетонні, гіпсобетонні, блоки й панелі керамічні з цегли; вироби з природного каменю (див. Кам'яні матеріали і конструкції). В 1913 в Росії було вироблено 3,4 млрд. шт. цегли, в т. ч. на Україні — 0,6 млрд. шт. Крім того, на Пд. України в невеликій кількості виробляли бутовий камінь і штучні стінові блоки з вапняку та черепашику. В Рад. Союзі С. м. п. перетворилася на індустріальну галузь. На Україні С. м. п. набула розвитку в довоєнні п'ятирічки. В 1940 в республіці вироблено 1,6 млрд. шт. цегли. В післявоєнні роки збудовано потужні підприємства галузі. Серед них високомеханізовані заводи глиняної цегли в Ірпіні (Київ. обл.), Запоріжжі, Полтаві; силікатної цегли — в Херсоні, Дніпропетровську, Кривому Розі, Черкасах, Чернігові, Ладижені (Вінн. обл.), Розвалові (Львів. обл.); з-ди силікатних виробів — у Сумах, Миколаєві, Білгороді-Дністровському (Одес. обл.), Славуті (Хмельн. обл.). В 1980 на Україні вироблено понад 13,1 млрд. шт. цегли, в т. ч. буд. цегли — 9,05 млрд. шт. В одинадцятій та дванадцятій п'ятирічках у республіці намічено спорудити високопродуктивні заводи-автомати по виробн. керамічних і силікатних стінових матеріалів у Київській, Івано-Фр., Запоріз., Харків., Донец. та ін. областях.
Г. Р. Поліщук.
