- програмне звернення УЦР до «Громадян землі Української» від 3(16).VIІ 1917. Став наслідком переговорів керівництва Центр. Ради з міністрами Тимчасового уряду Росії — О. Ф. Керенським, М. І. Терещенком, І. Г. Церетелі та М. В. Не-красовим у Києві і закритих засідань 5-ї сесії Центр. Ради, які відбулися 30.VI—1.VII (13—14.VII) 1917. Результати двосторонньої угоди з боку УЦР були оприлюднені у II Універсалі, а з боку Тимчас. уряду — у спец, постанові, теж опубл. 3(16).VII 1917. Центр кол. імперії пішов на деякі поступки щодо автономії України. В Універсалі було офіційно заявлено, що Петроград простяг руку представникам укр. демократії в особі Центр. Ради, закликав у згоді з ним «творити нове життя України на добро всієї революційної Росії», визнав Генеральний секретаріат як носія найвищої крайової влади в Україні, склад якого затверджується Тимчас. урядом за погодженням з УЦР, допустив представників Ради до кабінету військ, міністра, до Ген. штабу Верх, головнокомандувача з тим, що вони будуть брати участь у справі українізації війська без порушення боєздатності армії. Тимчас. уряд висловив прихильне ставлення до розробки проекту нац.-політ, статуту України і проекту вирішення зем. справи та їх винесення на Все-рос. Установчі збори. У відповідь на такі поступки УЦР проголосила, що відкладає здійснення автономії до названих зборів і відкидає будь-які самовільні кроки для її досягнення. Висловлювався намір не відокремлювати Україну від Росії, а разом з усіма народами прямувати до її розвитку і добробуту, до єдності дем. сил. Оголошувалося прагнення УЦР до поповнення свого складу представниками ін. народів, що живуть в Україні, і перетворення на «єдиний найвищий орган революційної демократії України, який буде представляти інтереси всієї людності нашого краю». На практиці, однак, готовність УЦР до співпраці з урядом Росії на шляху до досить обмеженої автономії України не знайшла підтримки з боку Петрограда. Це спонукало Центр. Раду вдатися до рішучіших кроків для досягнення авт. статусу, а Тимчас. уряд підштовхнуло до посилення тиску на Київ з метою усунути «самостійницькі прагнення».
Літ.: Христюк П. Замітки і мат-ли до істо рії укр. революції 1917-1920. Прага, 1920; Винниченко В. Відродження нації, ч. 1. К., 1990; Мироненко О. М. Світоч укр. державності: політ.-правовий аналіз діяльності Центр. Ради. К., 1995; Укр. Центр. Рада. Док-ти і мат-ли, т. 1. К„ 1996.
О. М. Мироненко.
