— захворювання, що характеризується утворенням ділянки некрозу в серцевому м'язі внаслідок порушення коронарного кровообігу. Осн. причинами І. м. є атеросклероз (артеріосклероз) вінцевої артерії, а також тромбоз серцевих судин. Факторами, що сприяють розвиткові І. м., є перевтома, психічні травми, фіз. перенапруження, гіпертонічна хвороба, куріння тощо. Клінічну картину І. м. вперше докладно описали укр. лікарі В. П. Образцов і М. Д. Стражеско (1909). Див. також Ішемічна хвороба серця.
|
