[лат. Jup(p)iter] — у рим. міфології головний бог; його вважали богом неба, світла, дощу, грому, блискавки. Пізніше Ю. вшановували і як покровителя Рим. держави. Ю. ототожнювали з грец. Зевсом, міфи про якого з грец. міфології було перенесено на Юпітера. Іл. с. 478, а також до ст. Рококо, т. 9, с. 446.
