Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow монол-морс arrow МОРАЛЬ
   

МОРАЛЬ

(лаг. moralis — моральний, від mores — звичаї) — суспільний інститут, одна з форм сусп. свідомості; система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей. М. також виконує пізнавальну, оціночну, виховну функції. Предмет спеціального вивчення етики. Складовими частинами М. є: моральна діяльність (вчинки, поведінка людини); моральні відносини; моральна свідомість. Норми і принципи М., моральні ідеали, почуття становлять систему М., яка визначає життєву позицію певної соціальної спільності (класу, групи соціальної), індивіда, орієнтує їх у світі цінностей. Специфікою М. є те, що вона, на відміну від таких форм сусп. регулювання, як екон., правова, адм. тощо, які спираються на спец. установи, силу держ. примусу {право), базується на силі переконання, громадської думки, традицій, моральних авторитетів. М.— істор. категорія. її вимоги, норми, принципи, ідеали визначаються панівними сусп.-політ. відносинами, суспільно-економічною формацією. У класово антагоністичному суспільстві М. має класовий характер. Інтереси й потреби антагоністичних класів, різних соціальних груп визначають їхнє уявлення про добро і зло, обов'язок, щастя, справедливість і несправедливість та ін. етичні цінності. Ф. Енгельс відзначав, що "не тільки кожний клас, а й кожна професія мають свою власну М. (див. Маркс К. і Енгельс Ф. Тв., т. 21, с. 285). Проте класовий характер М. поєднується з наявністю в ній елементів загальнолюдського. Це— найпростіші елементарні норми М., осн. правила людського співжиття (співчуття, дружелюбність, ввічливість тощо), деякі заг. морально-психологічні почуття (сором, вдячність та ін.), логічні форми моральної свідомості. При цьому загальнолюдське завжди проявляється через класове. Міра наближення класової М. до загальнолюдської (моральний прогрес) свідчить про ступінь істор. прогресивності класу. Марксизм-ленінізм довів, що саме М. робітн. класу "представляє інтереси майбутнього" (К. Маркс і Ф. Енгельс. Тв., т. 20, с. 90), найбільше відображає загальнолюдські інтереси. Пролетарська, комуністична за своєю сутністю, М.— найвищий етап морального прогресу людства. Вона надає моральним нормам справді гуманістичного змісту. Соціалізм породив якісно новий тип моральних зв'язків, заснованих на принципах гуманізму, колективізму, пролет. солідарності, соціалістичного інтернаціоналізму. Найвищим критерієм нової М., гол. орієнтиром діяльності людей у соціалістичному суспільстві є відданість справі комунізму. Для розвинутого соціалістичного суспільства характерні зростання моральної зрілості людей, зміцнення колективістських відносин; принципи і норми М. робітн. класу стають загальнонародними, роль моральних засад як важливого компонента суб'єктивного фактора в житті суспільства значно зростає, підвищується рівень індивідуальної та колективної моральної відповідальності, підвищується моральна культура суспільства (див. Моральний кодекс будівника комунізму). З подальшим удосконаленням зрілого соціалізму, його переростанням у комунізм відбувається становлення загальнолюдської, комуністичної М., правове регулювання поступово заміниться моральним.

Літ.: Енгельс Ф. Анти-Дюрінг. Маркс К. і Енгельс Ф. Твори, т. 20; Ленин В. И. О коммунистической нравственности. М., 1965; Брежнєв Л. І. Про комуністичне виховання трудящих. К., 1974; Щербицкий В. В. Воспитывать сознательных, активных строителей коммунизма. М., 1974; Надольний І. Ф. Людина і мораль. К., 1972; Мораль развитого социализма. М., 1976; Анисимов С. Ф. Мораль и поведение. М., 1979; Горбатова Л. С. Моральні принципи соціалістичного суспільства. К. 1979. В. С. Пазенок.

 

Схожі за змістом слова та фрази