( бл. 21 або 28 до н. е., Александрія — 41 або 49 н. е., там же) — іудейсько-елліністичний філософ. Поєднував догми іудаїзму з ідеалістичними вченнями Платона та стоїцизму. В основі філософії ф. лежать два принципи: абс. трансцендентність бога і стоїчно-платонівське вчення про ідеї. Розробляв вчення про логос. Справив значний вплив на формування християнської теології.
|
