-двовірш шестистопного ямба з постійним наголосом на 6 і 12-му складі й цезурою (паузою) після 6-го складу. Римування парне з обов'язковим чергуванням чоловічих і жіночих рим. Назва походить від франц. 12-складового вірша, що зустрічається вперше в "Романі про Александра" (1180). В період класицизму - канонічний розмір епосу. В укр. поезії А. в. використовується переважно в перекладах з франц. і польс. л-р, напр. у перекладі М. Рильського поеми "Пан Тадеуш" А. Міцкевича.
|
