— галузь гірничої промисловості, підприємства якої займаються видобуванням залізної руди і попередньою обробкою її — подрібненням, сортуванням, збагаченням, усередненням, окускуванням концентрату і дрібної фракції руди шляхом агломерації або огрудкування. 3. п.— сировинна база чорної металургії. Видобування залізної руди і одержання з неї заліза відомі з давніх часів; на тер. СРСР — з кін. 2—1-го тис. до н. е. В дореволюц. Росії осн. районами видобування залізної руди були Урал і Україна (1913 видобуто в країні 9.2 млн. т товарної залізної руди).
В СРСР у зв'язку з індустріалізацією країни 3. п. набула значного розвитку. Було відкрито нові потужні залізорудні родовища, гол. чином на сход країни: Орсько-Халіловське на Уралі, Атасуйське та Аятське в Казахстані, Ангаро-Ілімську групу родовищ в Сх. Сибіру, родовища Малого Хінгану на Далекому Сході. За роки довоєнних п'ятирічок 3. п. докорінно реконструйовано і розширено. В післявоєнний час було відкрито нові родовища: Атансорське, Соколовсько-Сарбайське, Качарське, Лисаковське в Казахстані, родовища в Алтайському краї, Ангаро-Пітський бас. в пониззі Ангари, Південно-Алданський район в Якутії та ін. Велика увага приділяється освоєнню Курської магнітної аномалії. Було збудовано нові потужні шахти і кар'єри, великі гірничо-збагачувальні комбінати, механізовано осн. виробничі процеси. За видобутком і кількістю розвіданих запасів залізної руди СРСР (1978) посідає 1-е місце в світі. Однією з осн. сировинних баз чорної металургії є Україна. Пром. видобування залізних руд на її території розпочато в 2-й пол. 19 ст. в Керченському залізорудному басейні і Криворізькому залізорудному басейні. В 1913 видобуто 6,9 млн. т товарної залізної руди (75% загальнорос. видобутку). За роки Рад. влади Криворізький і Керченський залізорудні басейни перетворені на сучас. потужні гірничопромислові райони країни. За запасами зал зної руди і вмістом у них заліза Кривбас посідає одне з перших місць у світі. Він дає (1977) понад 90% республіканського видобутку залізної руди. В Кривбасі освоювались в основному лише багаті руди. З введенням у дію 1955 першого в СРСР Південного гірничо-збагачу вального комбінату почалась експлуатація залізистих (магнетитових) кварцитів, які видобувають відкритим способом з наступним збагаченням. У 1959 став до ладу Новокриворізький гірничо-збагачувальний комбінат імені Ленінського комсомолу, 1961—Центральний гірничо-збагачувальний комбінат, 1964 — Північний гірничо-збагачувальний комбінат, 1965 — Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат імені 50-річчя СРСР. Бл. 3,3% всього видобутку заліз. руди в УРСР припадає на Керченський залізорудний бас. Добування, збагачення та агломерація його руд здійснюються на Комиш-Бурунському залізорудному комбінаті. На Україні відкрито нові залізорудні родовища: Горішньо-плавнівське, Галещинське, Еристівське, Білозерське (див. Білозерський залізорудний район). На базі Південного Білозерського родовища збудовано Запорізький залізорудний комбінат (1969), на базі магнезитових залізистих кварцитів Горішньоплавнівського родовища — Дніпровський гірничо-збагачувальний комбінат (1970). У 1977 частка 3. п. республіки у виробн. товарної залізної руди в СРСР становила 52,5%.
Характерними особливостями розвитку 3. п. країни є концентрація виробн. випереджаюче зростання відкритого добування руди, постійне підвищення якості товарної залізної руди. За 1961—77 середня потужність шахти зросла в 2 рази, кар'єру — в 4,1 раза. Питома вага відкритого добування сирової залізної руди в СРСР збільшилась з 37,2% 1940 до 84% 1977, у т. ч. на Україні — відповідно з 30,9% 1958 до 79.9% 1977. Збільшення частки збагачуваної руди і випуску концентрату забезпечує безперервне підвищення якості товарної залізної руди. В 1940 на збагачення надійшло 18,3% всієї видобутої в СРСР руди, 1977 — 83,5%, у т. ч. на Україні — відповідно 8,6% і 79,7%. За виробн. агломерату, що має важливе значення в підготовці залізорудної сировини для виплавлення, СРСР посідає 1-е місце в світі (з 1954). У постанові ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про заходи по дальшому розвитку чорної металургії відповідно до рішень XXV з'їзду КПРС" (1977) визначено осн. завдання щодо розвитку залізорудних підприємств і забезпечення країни рудами чорних металів. На Україні проблемами розвитку 3. п. займаються проектні ін-ти "Південдіпроруда"(Харків),"Кривбаспроект", "Механобрчормет" (Кривий Ріг), н.-д. гірничорудний ін-і (НДГРІ, Кривий Ріг).
Літ.: Афонин В. Г., Нестеров П. Г. Сырьевая база чёрной металлургии Украинской ССР. К., 1974;Терещенко Н. А., Щукин А. Г. Развитие металлургии на Украине за 60 лет Советской власти. К., 1977; Ширяев П. А., Ярхо E. Н., Борц Ю. М. Металлургическая и экономическая оценка железорудной базы СССР. М., 1978.
О. Г. Щукін
