- галузь кольорової металургії, яка виробляє алюміній. Поряд з осн. продукцією підприємства А. п. випускають кристалічний кремній, алюмінієво-кремнієві сплави (силуміни), содові продукти, мінеральні добрива, цемент, п'ятиокис ванадію, металевий галій. А. п. набула розвитку в кін. 19 ст. після винайдення електролітичного способу виробн. алюмінію. Алюмінієва промисловість тісно пов'язана з багатьма іншими провідними галузями (маш.-буд., хім., харч.) пром-сті. В СРСР А. п. створено за роки довоєнних п'ятирічок, її розвиткові сприяли індустріалізація й електрифікація та відкриття багатих родовищ сировини - бокситів, нефелінів, алунітів. А. п. потребує великої кількості електроенергії, що зумовлює розміщення заводів поблизу потужних електростанцій. Первістки вітчизн. А. п.- Волховський з-д (1932), на Україні - Дніпровський алюмінієвий завод імені С. М. Кірова (1933, Запоріжжя). В наступні роки, особливо в післявоєнні, введено в дію ряд великих підприємств галузі: Тіхвінський і Ачинський глиноземні, Уральський, Сумгаїтський, Канакерський, Павлодарський, Волгоградський, Іркутський, Красноярський, Братський, Таджицький та ін. алюмінієві з-ди. За виробн. алюмінію СРСР посідає провідне місце в світі. Найважливішими напрямами тех. прогресу в А. п. є інтенсифікація технологічних процесів, створення ефективних конструкцій електролізерів (див. Електроліз) з верхньою підводкою струму та з попередньо випаленими анодами, підвищення комплексності використання сировини, створення безвідхідного виробництва, дальше використання АСУ, розширення асортименту напівфабрикатів з алюмінію та ін.
За 1976-80 передбачено збільшити виробн. алюмінію в СРСР в 1,2-1,3 раза, збудувати Миколаївський глиноземний і Саянсь-кий алюмінієвий з-ди. Значного розвитку А. п. досягла в Угорщині, НДР, КНР, Польщі, Румунії, Чехословаччині та Югославії. З капіталістичних країн А. п. найбільш розвинута в США, Канаді, Франції, Японії, Норвегії та ФРН.
М. Г. Дешевих.
