- договір, укладений гетьманом П. Сагайдачним з командувачем польс. військ С. Жолкевським 28.Х 1617 в урочищі Суха Вільшанка побл. Таращі (тепер місто Київ. обл.). В. у. 1617 відображала пошук компромісу між козацтвом і польс. урядом. За цим документом козац. реєстр скорочувався, кількість реєстрових козаків мав визначати польс. сейм. Козаки зобов'язалися виключити з реєстру непрофесіоналів (ремісників, купців, війтів, кравців, шинкарів, бурмистрів) і «всіх новоприбулих міщан», які пристали до війська протягом двох ост. років. За В. у. 1617 нереєстрові козаки мали повернутися під владу шляхти. Козаки погодилися також нести за платню сторожову службу, не виходячи з місць свого перебування без волі короля й коронного гетьмана. Однак реєстрові козаки наполягали на тому, щоб самим обирати старшого (гетьмана), якого польс. уряд тільки мав затвердити. Угода передбачала підпорядкування Запорізької Січі польс. урядові.
Поступки козац. старшини польс. урядові викликали обурення широких кіл козацтва. Польс. уряду не вдалося реалізувати В. у. 1617. Обидві сторони розуміли, що ця угода — тимчасова. Згодом на її основі було підписано нову, Роставицьку угоду 1619.
Літ.: Дорошенко Д. І. Нарис історії України, т. 1. К., І992; Історія д-ви і права України. Хрестоматія. К., 1996.
В. А. Чехович.
