- адм.-тер. одиниця в Лівобереж. Україні. Утв. згідно з указом Сенату від 27.ІІІ (8.IV) 1802 у зв'язку з ліквідацією Малоросійської губернії, яку було поділено на Ч. г. і Полтавську губернію. Спочатку Ч. г. складалася з 12 повітів: Борзнянського, Глухівського, Городнянського, Козелецького, Конотопського, Мглинського, Ніжинського, Новгород-Сіверського, Новоміського, Сосницького, Стародубського і Чернігівського. 27.ІІІ (8. IV) 1803 було утворено ще 3 повіти: Кролевець-кий, Суразький та Остерський. У 1808 повітові установи Новоміського повіту переведено в м. Новозибків, і повіт став називатися Новозибківським. Після цього істотних адм-тер. змін аж до 1917 не відбувалося. В губернії тоді налічувалося 15 повітів, 187 волостей, 5780 нас. п., у т. ч. 19 міст і 49 містечок. Нас. — 2 322 тис. чол. (1897). У травні
1918 згідно із рос.-нім. договором про перемир'я на території Ч. г. було встановлено «нейтральну зону» (завширшки 10—15 км). У травні 1919 Мглинський, Новозибківський, Стародубський і Суразький повіти відійшли до новоутвореної Гомельської губ. (з 1926 — до Брянської губ.). У Ч. г. залишилося 11 повітів (132 волості) з населенням бл. 2 млн. чол. У серпні 1920 утв. Шосткинський повіт, до якого увійшла частина волостей з Новгород-Сіверського і Глухівського повітів. Постановою ВУЦВК від 7.III 1923, коли замість системи волость—повіт—губернія було встановлено нову (район—округ—губернія), в Ч. г. замість 12 повітів стало 5 округів, а замість 137 волостей — 58 районів. Постановою ВУЦВК від 3.УІ 1925 Ч. г. ліквідовано, її територія увійшла до Глухівського, Конотопського, Ніжинського і Чернігівського округів.
Літ.: Русов А. А. Описание Черниг. губернии, ч. 1—2. Чернигов, 1898-99; Адм.-тер. поділ УСРР. При 3-ступеневій системі врядування (За даними на 1 жовт. 1925 р.). X., 1925; Історія міст і сіл Укр. РСР. Черніг. обл. К., 1972; Історія Укр. РСР, т. 3. К., 1978.
Л. А. Сухих.
