Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow чеп-черні arrow ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ
   

ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ

— у складі Української РСР. Утворена 15.Х 1932. Розташована на Пн. республіки, на лівобережжі серед. течії Дніпра, в бас. Десни. В області — 22 райони, 460 сі.чьрад, 15 міст, 31 с-ще міськ. типу. Ч. о. нагороджено орденом Леніна (1967). Карти див. на окремому аркуші, с. 288— 289. Природа. Більша частина території області лежить у межах Поліської низовини. Поверхня — хвиляста, місцями заболочена рівнина, що має загальний нахил з Пн. Сх. на Пд. Зх. у бік Дніпра. Пересічна вис. 120 м, максимальна— 229 м (на Пн. Сх.). Пд. частина області характеризується значним розвитком яружної сітки. Серед корисних копалин найбільше значення мають нафта, природний газ (Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область — Прилуцьке родовище нафти, Гнідинцівське нафтогазове родовище, Леляківське родовище нафти та ін.) і торф (Замглайське, Сновське, Убідське, Остерське та ін. родовища). Значні поклади мінеральних буд. матеріалів — глин, пісків, пісковиків, крейди. Є також залізні болотні руди, фосфорити, мертелі, кам. сіль, а також джерела мінеральних вод. Клімат помірно континентальний. Пересічна т-ра січня від —6 до —8°, липня від +18 до +20°. Вегетаційний період 189—199 днів. Річна кількість опадів 500—580 мм. Серед несприятливих для с. г. метеорологічних явищ — весняні та осінні заморозки, літні зливи з грозами і градом. Взимку часті заметілі, відлиги, льодова кірка. Річки Ч. о. належать до бас. Дніпра, який тече на зх. межі області. Гол. річка — Десна (ліва прит. Дніпра) та її притоки Убідь, Мена, Снов, Білоус (праві), Сейм, Доч, Остер (ліві). На Пн. Зх. тече Сож (ліва прит. Дніпра), на Пд.— Удай (права прит. Сули). В області значна кількість озер (566), ставків і водосховищ (заг. площа 10 тис. га). Річки і водоймища використовуються для судноплавства (Дніпро, Десна, нижні течії Сожу і Сейму), рибальства, розведення водоплавної птиці, водопостачання. Пн. (більша) частина області лежить у межах зони мішаних лісів (Полісся Українське), південна — у лісостеповій. На Поліссі переважають дерново-підзолисті грунти, на Пд. (у лісостепу) — вилуговані опідзолені й лучні чорноземи. Поширені також сірі, світло-сірі опідзолені, торфово-болотні грунти. 653,4 тис. га (20,5 % тер. області) займають ліси; на Пн.— переважно хвойні (сосна) й мішані, на Пд.— листяні (дуб, береза, осика, вільха, тополя, граб). Проводяться значні лісовідновлювальні роботи. З ссавців на тер. області трапляються лось, олень звичайний, дика свиня, лисиця, заєць сірий, козуля, вовк, білка, куниця, єнот, борсук, по берегах річок — бобри й видри. З птахів поширені тетереви, качки, куріпки, кулики. У водоймах — щука, сом, окунь, судак, короп, лящ, лин, карась та ін. В області — 528 природно-заповідних об'єктів, у т. ч. 4 держ. заказники (Каморетський, Дорогинський, Сосинський, Болото Мох), 3 пам'ятки природи респ. значення, пам'ятки садово-паркового мистецтва республіканського значення (Качанівський, Сокиринський парки), Тростянецький дендропарк.

Населення. 92,6 % нас— українці. Живуть також росіяни, білоруси, євреї та ін. Пересічна густота нас— 45,4 чол. на 1 км2 (1984).

Міське населення — 49 % (1984). Найбільші міста: Чернігів, Ніжин, Прилуки, Бахмач. Народне господарство. До Великої Жовтн. соціалістич. революції Чернігівська губ. в екон. відношенні була однією з найвідсталіших на Україні. Переважало с. г. Пром-сть була представлена ремісничими майстернями, кустарними промислами, невеликими підприємствами по переробці с.-г. сировини (цукроварнями, ґуральнями, млинами, олійницями). За роки Рад. влади Чернігівщина перетворилася на індустр.-агр. область. На новій технологічній основі реконструйовано старі підприємства, створено нові галузі пром-сті — маш.-буд. і металообр., нафтову, газову, хім., легку. Внаслідок меліорації та введення нових культур вдосконалено галузеву структуру с. г. Промисловість. Провідне значення мають легка (38,8 % товарної продукції промисловості, 1983), харч. (21,9%), маш.-буд. і металообр. (19,0 %), хім. (6,5 %), лісова, деревообр. і целюлозно-паперова (3,7%) галузі. Енерг. г-во області базується на використанні донец. вугілля, місц. природного газу і нафти, торфу, електроенергії Чернігівської ТЕЦ (яка входить до системи "Київенерго"). З галузей легкої пром-сті особливого розвитку набула текстильна (Чернігівський камвольно-суконний комбінат імені 50-річчя Радянської України, ф-ка первинної обробки вовни в Чернігові, ткацькі ф-ки в Новгороді-Сіверському, Острі), швейна (Чернігівське виробниче швейне об'єднання, що включає фабрику в Ніжині), взуттєва (Чернігів, Прилуки, Се-менівка), шкіряно-галантерейна (Прилуки). Працюють Чернігівська фабрика музичних інструментів імені П. П. Постишева, фабрика головних уборів у Прилуках та валяльно-повстяна в Чернігові, 10 льонозаводів (Козелець, Киселівка, Куликівка, Ріпки, Городня, Короп, Новгород-Сіверський та ін.). Чернігівщина відома худож. виробами (художнє вишивання в Чернігові, Ніжині, Прилуках, килимарство у смт Дігтярях). Спеціалізацію області у нар.-госп. комплексі республіки значною мірою визначає харч. пром-сть. Вона представлена цукровою (Бобровиця, Новий Биків, Носівка, Парафіївка, Линовиця), хлібопекарською (Чернігів, Ніжин, Прилуки), олійно-жировою (Ніжин), спиртовою (Ічня, Криски, Нові Боровичі, Холми, Чемер та ін.), виноробною, пивоварною, плодоовочеконсервною (Ніжин), м'ясною (м'ясокомбінати у Чернігові, Ніжині, Прилуках, птахокомбінати у Прилуках, Бахмачі, Чернігові і Новгороді-Сіверському, з-д "Білкозин" у Прилуках), молочною і маслосироробною (Бахмацький молочноконсервний комбінат, Чернігівський та Ніжинський міські молочні, Бобровицький та Ічнянський сухого молока, Новгород-Сіверський та Прилуцький сироробні з-ди) галузями. Працюють також кондитерська ф-ка в Чернігові, тютюнова фабрика у Прилуках, крохмальні з-ди в Семенівці, Пелюхівці, Нехаївці, Петрівці. Підприємства машинобудівної і металообробної промисловості виробляють машини для тваринництва і комунального господарства, будівельні машини, технологічне устаткування для виробн. хім. волокон, харч. пром-сті тощо [прилуцькі виробниче об'єднання "Протипожежне обладнання" (смт Ладан), заводи "Будмаш" та "Прилуктваринмаш"; Ніжинський механічний, бахмацький "Хіммаш", чернігівські автомобільних запасних частин (філіал виробничого об'єднання "Горьковський автомобільний завод"), рем.-мех. "Жовтневий молот", "Ніжинсільмаш"]. Кордну тканину, хім. волокно й нитки, фарби, поліетиленову плівку, вироби з пластмас виготовляють чернігівське виробниче об'єднання "Хімволокно" імені 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, прилуцький з-д пластмас, Ніжинський лакофарбовий з-д та ін. підприємства хім. промисловості. Традиційна галузь пром. виробництва Чернігівщини —лісова, деревообр. і целюлозно-паперова — представлена виробничим об'єднанням "Чернігівмеблі" (Чернігів, Прилуки, Добрянка, Корюківка, Ніжин, Щорс), картонажними ф-ками (Чернігів, Корюківка), ф-кою тех. паперу (Корюківка), 11 лісгоспзагами (Холминський, Ніжинський, Прилуцький, Добрянський, Семенівський та ін., які, крім ділової деревини і пиломатеріалів, виробляють щитовий паркет, деревностружкові плити, товари культурно-побутового і госп. призначення). Первинну обробку нафти здійснює Гнідинцівськ ий з-д по стабілізації нафти і виробництву зріджених газів; тут також виробляють стабільний бензин і газ з попутного нафт. газу. В області діють 5 торфопідприємств (Вольницьке, Городнянське, Киселівське, Мньовське, Головне) і 2 торфобрикетні з-ди (Замглайський та Ірванцівський). Зростає пром-сть буд. матеріалів, яка виробляє збірні залізобетонні конструкції, теплоізоляційні матеріали, цеглу, вапно, крейду, керамічну плитку фасадну, полівінілхлоридні дренажні труби, плінтуси тощо (чернігівські виробниче об'єднання буд. матеріалів, з-ди залізобетонних конструкцій, комбінат "Чернігівпромбуд" та ін.). Сільське господарство Ч. о. спеціалізується на виробн. яловичини і свинини та вирощуванні зернових культур. картоплі, льону і цукр. буряків. Питома вага рослинництва у заг. обсязі валової с.-г. продукції становить 52,5 %. С. г. добре забезпечене с.-г. технікою (табл.). На кін. 1983 в Ч. о. було 463 колгоспи, 59 радгоспів, 38 районних об'єднань сільгосптехніки та їхніх виробничих відділень, 22 районних об'єднання сільгоспхімії. В області 2629 тис. га земель перебувають у користуванні с.-г. підприємств і г-в, у т. ч. 2162 тис. га с.-г. угідь, з них 1566 тис. га орних земель, 568 тис. га сіножатей і пасовищ. На Чернігівщині проводяться значні роботи по осушенню заболочених і перезволожених земель. Осушено 242,1 тис. га (1983). Осушувальні системи: Остерська, Смолянська, Доч-Гали, Трубізька, Убідська, Краснянська та ін. Зрошується 16,0 тис. га. Осн. культури: серед зернових — озима пшениця, кукурудза, гречка, ячмінь, жито; технічних — льон-довгунець, цукрові буряки, тютюн, м'ята; овочевих — огірки, помідори, морква, капуста; кормових — кукурудза на силос і зелений корм, багаторічні і однорічні трави (злакові, конюшина). Садівництво, ягідництво. Площа плодово-ягідних насаджень 1983 становила 40,8 тис. га, у т. ч. 32,1 тис. га у плодоносному віці. У тваринництві переважає скотарство м'ясо-мол. напряму. Розвинуті також свинарство, птахівництво. Допоміжне значення мають вівчарство, бджільництво, рибальство. Кормова база тваринництва: польове кормовиробництво, продукція комбікормової пром-сті (10 з-дів, 1983), відходи харч. пром-сті (цукрових, спиртових, консервних з-дів), природні кормові угіддя (заплавні сіножаті, пасовища, луки). Осн. породи: великої рогатої худоби — симентальська, свиней — велика біла, овець — прекос. В області діють 13 тваринницьких комплексів, у т. ч. З по відгодівлі великої рогатої худоби, 5 — по відгодівлі свиней, 5 —по виробн. молока.

Транспорт. Експлуатаційна довж. з-ць заг. користування 1983 становила 892 км. Територією області проходять з-ці Москва — Київ. Ленінград — Київ. Прилуки— Гребінка, Гомель — Ромни та ін. Залізничні вузли: Ніжин, Бахмач, Чернігів, Прилуки. Довж. автошляхів — 7,2 тис. км, у т. ч. з твердим покриттям — 5,5 тис. км. Осн. автомагістралі: Одеса — Київ — Ленінград, Київ — Москва. Судноплавство по Дніпру, Десні, Сожу. Гол. пристані: Любеч, Радуль (на Дніпрі), Чернігів, Остер (на Десні). Аеропорт у Чернігові. Територією області проходить траса газопроводу Дашава — Київ — Брянськ — Москва. Будівництво. Капітальні вкладення в нар. г-во області 1976 —83 становили (у порівнянних цінах) 3477 млн. крб., у т. ч. 1983 — 478 млн. крб. Діють 77 держ. і кооп. та 43 міжгосп. первинні підрядні буд. і монтажні орг-ції. За 1976— 83 збудовано 3299 тис.м2 житл. площі, в т. ч. 1983 — 409 тис. м2.

Торгівля й побутове .обслуговування. У 1983 в Ч. о. було 6,3 тис. підприємств роздрібної торгівлі і громад. харчування. Заг. обсяг роздрібного товарообороту держ. і кооп. торгівлі, включаючи громад. харчування, 1983 зріс проти 1975 в 1,3 раза. На кін. 1983 в області діяло 2185 підприємств побутового обслуговування, в т. ч. 1011 — в сільс. місцевості. Обсяг побутових послуг 1983 зріс проти 1975 в 1,6 раза. Охорона здоров'я. В 1983 в області було 19,0 тис. лікарняних ліжок (131,8 ліжка на 10 тис. ж.); мед. допомогу подавали 4,4 тис. лікарів (30,1 лікаря на 10 тис. ж.). У Ч. о, 175 жіночих консультацій, дит. поліклінік та амбулаторій. На тер. Сосницького р-ну та в містах Новгороді-Сіверському, Чернігові є будинки відпочинку, санаторії і пансіонати з лікуванням.

Культура. В 1983/84 навч. р. в області було 945 загальноосв. шкіл (198 тис. учнів), 19 серед. спец. навч. закладів (16 тис. учнів), 22 профес.-тех. уч-ща (11,4 тис. учнів), 2 вузи: Чернігівський педагогічний інститут імені Т. Г. Шевченка та Ніжинський педагогічний інститут імені М. В. Гоголя (8,6 тис. студентів), а також Чернігівський філіал Київ. полі-тех. інституту. Працюють Всесоюзний н.-д. ін-т машин для виробництва синтетичних волокон, Укр. н.-д. ін-т с.-г. мікробіології (обидва — в Чернігові), Чернігівська обл. с.-г. дослідна станція, Чернігівська дослідна станція по картоплі, Чернігівська дослідна станція наук.-виробничого об'єднання "Ефіролія" та ін. наук. установи і проектно-конструкторські орг-ції. Діють обл. орг-ції творчих спілок журналістів (з 1957), письменників (з 1976), архітекторів (з 1977), 3 держ. театри — Чернігівський український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка, Чернігівський театр ляльок та Ніжинський український драматичний театр імені М. М. Коцюбинського, обл. філармонія. На кінець 1983 в області функціонувало 1088 масових бібліотек (13,8 млн. одиниць зберігання), 1172 клубні заклади, 1241 кіноустановка, 10 держ. музеїв: Чернігівський історичний музей, Коцюбинського М. М. музей, художній музей в Чернігові, Меморіальний музей М. О. Щорса в м. Щорс, краєзнавчі музеї в Ніжині, Острі, Прилуках, Соснині та ін.; Чернігівський архітектурно-історичний заповідник, 314 музеїв та музейних кімнат, що працюють на громад. засадах, зокрема Музей О. Кошового в м. Прилуках та картинна галерея з колекцією картин нар. художника СРСР С. Ф. Шишка при Ніжин. пед. ін-ті. При культурно-освітніх закладах — 8,74 тис. колективів худож. самодіяльності, в яких беруть участь 112 тис. аматорів; 64 колективам присвоєно звання народних, серед них — заслужений нар. хор УРСР "Десна" чернігівського виробничого об'єднання "Хімволокно", нар. хор Чернігівського камвольно-суконного комбінату, нар. чоловіча хорова капела Чернігівської фабрики муз. інструментів, нар. хорові капели вчителів Ніжина, Прилук та ін. Чернігівщина здавна славиться нар. умільцями, які присвятили свій талант різним жанрам образотворчого й декор.-ужиткового мистецтва — худож. ткацтву, живопису, скульптурі, вишиванню, кераміці. Серед позашкільних закладів — 32 палаци і будинки піонерів і школярів, 26 дитячо-юнацьких спорт. шкіл, станції юних туристів, юних техніків і юних натуралістів. Працює обл. вид-во "Десна". Виходять 2 обл. газети — "Деснянська правда" та "Комсомольський гарт", 22 міськрайонні та районні газети. Обл. комітет по телебаченню і радіомовленню. Трудящі Ч. о. підтримують дружні зв'язки з трудящими Східно-Чеської області ЧССР. Тер. області багата на істор., археол., етногр. і архітектурні пам'ятки. 3223 пам'ятки історії і культури взято д-вою під охорону. На Чернігівщині чимало пам'ятних місць, пов'язаних з життям і діяльністю революц., держ. і парт. діячів, відомих представників вітчизн. науки й культури (див. карту Основні пам'ятники і пам'ятні місця Чернігівської області, окремі статті про райони, райцентри та ін. населені пункти області).

Літ.: История городов и сел Украмн-ской ССР. Черниговская область. К., 1983; Маринич О. М. Українське Полісся. К., 1962; Чернігівська область (Економіко-географічна характеристика). К., 1975; Чернігівщина в біографії і творчості Т. Г. Шевченка. Чернігів. 1961; Народне господарство Української РСР у 1983 році. Статистичний щорічник. К., 1984.

Л. І. Палажченко.

чернігівська область - leksika.com.uaчернігівська область - leksika.com.uaчернігівська область - leksika.com.uaчернігівська область - leksika.com.uaчернігівська область - leksika.com.uaчернігівська область - leksika.com.uaчернігівська область - leksika.com.uaчернігівська область - leksika.com.uaчернігівська область - leksika.com.uaчернігівська область - leksika.com.ua

чернігівська область - leksika.com.uaчернігівська область - leksika.com.ua

чернігівська область - leksika.com.uaчернігівська область - leksika.com.uaчернігівська область - leksika.com.uaчернігівська область - leksika.com.uaчернігівська область - leksika.com.ua

чернігівська область - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази