— одна з найстаріших орг-цій більшовицької партії на Україні. Перші марксист. гуртки виникли в Луганську 1900—02. Одним з їх засновників був В. А. Шелгунов. В листопаді 1902 марксист. гуртки і групи об'єдналися в єдину с.-д. орг-цію, керівним центром якої став Луган. к-т РСДРП. В 1903 Луган. к-т увійшов до "Соціал-демократичного союзу гірників" (з кін. 1903 — Донецький союз РСДРП), який у квітні 1903 визнав "Искру" своїм керівним органом. Проте союз не був послідовно іскрівською орг-цією. В 1903 Луган. к-т видавав нелегальну робітн. газ. "Летучий листок". В 1904 більшовики Луганська взяли участь у створенні Гірничого к-ту РСДРП, який об'єднав с.-д. орг-ції Луганська. До весни 1905 Луганська орг-ція була об'єднаною з меншовиками, з весни стала більшовицькою. У зміцненні більшовицької орг-ції важливу роль відіграли більшовики К. Є. Ворошилов, Т. Л. Бондарєв, П. I. Пузанов, Ф. Р. Якубовський та ін. В період революції 1905—07 більшовики Луганська очолили боротьбу трудящих проти самодержавства. Вони створили підпільну друкарню, налагодили з допомогою Катериносл. к-ту РСДРП(б) нелегальне видання листівок, організували в лютому і липні 1905 два заг. страйки робітників. Луган. к-т був одним з опорних пунктів більшовиків у боротьбі за скликання Третього з'їзду РСДРП (1905). К-т підтримав рішення з'їзду. В 1906—07 в Луганську виходила більшовицька газ. "Донецкий колокол". В 1908 Луган. орг-ція була розгромлена. Відновлена на поч. 1912, діяла з перервами. В кін. 1915 під керівництвом О. Я. Пархоменка і Ф. Р. Якубовського, з допомогою уповноваженого ЦК РСДРП Ю. X. Лутовинова Луган. орг-ція розгорнула активну діяльність. Вона підтримувала тісні зв'язки з Петерб. к-том партії. В 1916 Луган. к-т організував один з найбільших у місті страйків (див. Луганський страйк 1916), який було жорстоко придушено, Луган. к-т розгромлено. Під час Лютн. революції 1917 Луган. більшовицька орг-ція налічувала бл. 100 чол. Вийшовши з підпілля, вона розгорнула широку політ. роботу серед мас. До складу Луган. к-ту РСДРП(б) 1917 входили М. К. Афонін, К. Є. Ворошилов, 3. Ф. Ляпін, Ю. X. Лутовинов, І. І. Ніколаєнко, 1. І. Шмиров та ін. 10 (23).ІУ 1917 Луган. к-т РСДРП(б) одностайно схвалив Квітневі тези В. І. Леніна. На кін. квітня 1917 Луган. більшовицька орг-ція налічувала вже бл. 1500 чол. З ініціативи к-ту 15—16 (28—29). V 1917 відбулася 1-а Луган. районна конференція Рад робітн., сел. і солдат. депутатів, делегати якої висловилися за передачу влади Радам. Активізуючи боротьбу трудящих за владу Рад, Луган. к-т РСДРП(б) почав видавати в червні 1917 газ. "Донецкий пролетарий", створив на великих з-дах міста районні к-ти партії, солідаризуючись з пролетаріатом Петрограда, організував 12 (25).VI масову демонстрацію трудящих міста під лозунгом "Вся влада Радам!". Більшовики Луганська взяли активну участь у підготовці й проведенні в липні 1917 обл. конференції РСДРП(б) Донецько-Криворізького басейну, яка відіграла важливу роль у дальшому згуртуванні парт. сил у цьому пролет. районі країни. 11—13 (24—26).VІІІ 1917 відбулися заг. збори більшовицької орг-ції міста, які схвалили рішення VI з'їзду партії і закликали трудящих до збройної боротьби проти контрреволюції. У дні корніловщини в Луганську було створено ревком на чолі з О. Я. Пархоменком, який паралізував дії контрреволюц. сил. 19.IX (2.Х) відбулися вибори до Луган. Ради робітн. депутатів, на яких перемогли більшовики. З перемогою Великої Жовтн. соціалістич. революції Луган. Рада взяла владу в місті в свої руки. Створений під керівництвом більшовиків Луган. ревком відразу приступив до проведення в життя декретів Рад. влади. В грудні 1917 — січні 1918 трудящі Луганщини, очолені більшовиками, вели боротьбу проти каледінщини та військ Центральної ради. З квітня 1918 більшовики Луганська, працюючи в глибокому підпіллі, керували боротьбою трудящих мас проти австро-нім. окупантів. Луган. орг-ція РСДРП(б) брала активну участь у підготовці Першого з'їзді КП (б) України. Див. також Ворошиловградська обласна партійна організація.
Літ.: Нариси історії Комуністичної партії України. К., 1977; Очерки истории Ворошиловградской областной партийной организации. Ворошиловград, 1979; История городов н сёл Украивской ССР. Ворошиловградская область. К., 1976.
М. Г. Гончаренко.
